💢 Attention !💢
📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще ледве відчутні нотки Скандинавії! 📌


👉 Оскільки історія Assassin’s Creed в сучасності фактично завершилась на третій частині, після чого пішли безіменні і безликі протагоністи, а лор переписувався так, як того бажав кожний наступний сценарист, то в певний момент своєї історії з серії про, власне, асасинів, Assassin’s Creed перетворилась на міфологічну трилогію, що показувала певні історичні події древнього Єгипту, Греції та Скандинавії, але, водночас, з кожною наступною грою все це було все більш пронизаним магією та іншими умовностями, на кшталт багів Анімуса чи технологій древніх цивілізацій.

👉 І якщо для стороннього спостерігача все виглядало як хороша пропозиція - обрати свій улюблений сетинг і грати в ньому, то для фанатів було очевидно, що серія все далі відходить від своїх витоків. Ну, а до купи інших проблем, які принесла дана трилогія, додалась ще одна, характерна для сучасних ігор, які робляться вже не заради розваги гравця, а для утримання його уваги - хронометраж. Тоді як в класичній серії повне проходження ігор займало, як правило, не більше 50 годин, то Origins одразу увірвалась з сотнею, а з релізом Valhalla це число виросло мало не до 300, що вже просто виглядає неадекватно.

👉 З урахуванням того, що Assassin’s Creed і так давно була конвеєром, та й загалом в Юбісофт останні кілька років справи йшли так собі, чимало давніх фанатів серії, таких як я, приміром, нічого від неї вже й не очікували. І хоч Mirage не став чимось, що б повністю змінило мою думку, він виявився достатньо непоганою грою, аби в мене з’явилась надія на те, що Юбісофт зроблять нормою практику створення подібних невеликих “спін-оффів” на 40-50 годин в перерві між основними іграми серії.

💊 Сподобалась рецензія? Підписуйтесь на куратора MIZMAZE щоб знайти для себе ще більше чесних, авторських оглядів. Та не забувайте про своє минуле! 💊

🎭 Перше і найголовніше - це, нарешті, перша велика гра в серії за останній десяток років, яка повністю відповідає своїй назві і дає пограти за асасинів. Не за давньоєгипетського поліцейського в пошуках помсти. Не за грецьких найманців з магічними суперсилами. Не за вікінгів і скандинавських богів. Саме за асасинів, як і було раніше в серії. Нарешті в серію знову повертається братство з його кредо, традиціями та цілями, а те, що основні події гри відбуваються на сходу, у місті Багдад, дійсно нагадує про оригінальну Assassin’s Creed. На жаль, добра частина основного сюжету теж нагадує про першу Assassin’s Creed, і це зовсім не комплімент.

🎭 Події гри розгортаються в 861 році а протагоністом виступає молодий злодій на ім’я Басім, який в результаті невдалої крадіжки не тільки отримує можливість потримати в руках один з древніх артефактів і дізнатися про існування ордену Древніх (які на той час ще не почали називати себе тамплієрами), але й випадково підставляє під удар своїх друзів, рятуючись лише завдяки наставниці з Незримих. Не маючи іншого вибору, Басім проходить тренування та стає одним із Незримих, а його нова мета полягає в очищенні Багдаду від членів ордену і розкриття їхньої змови.

🎭 Ось тут історію можна розділити на дві основні частини - власне, боротьба з орденом і ліквідація його лідерів, та намагання Басіма дізнатися більше про своє минуле. І обидві частини зроблені халтурно. Полювання на членів ордену не викликає особливої зацікавленості і максимально наближене до першої AC - у вас просто є набір цілей і всю гру ви розкриваєте їх особистості і знаходите способи їх ліквідації, прямо як в першій грі серії, тільки в кращих декораціях і з прокачаним геймплеєм, от тільки рівень залученості в історію залишається тим самим.

🎭 Минуле ж Басіма - це взагалі якийсь прикол, адже ця лінія більшу частину історії йде фоном і повноцінно розкривається лише під кінець гри, от тільки єдине питання, яке викликає фінал - “І це все?!”

🎭 Похвалити ж хочеться людей, які робили українізатор до гри, адже загальна якість перекладу доволі непогана, а окремі моменти, пов’язані з красномовністю персонажів, приємно радують. Шкода, що Юбісофт, два українських офіси якої були залучені до створення гри, і досі розглядає українців як дешеву робочу силу, а не окрему націю з власною мовою.


🏠 На щастя, з геймплеєм все набагато краще ніж з історією, і тут повернення до витоків сталося в позитивному ключі. І хоч я можу розкритикувати карту гри за те ж, за що критикують Origins - пустеля, де немає практично нічого, займає дуже багато місця, тоді як Багдад це в кращому випадку ¼ загальної площі, саме місто прекрасно втілено в життя і не просто передає дух та архітектуру відповідної епохи, але й повертає в серію відносно повноцінний паркур, який в міфологічній трилогії замінили на прилипання до будь-яких поверхонь в стилі Людини-Павука. Тут же хоч переміщення і має певні недоліки, воно все ж змушує аналізувати своє оточення і продумувати стратегію підйому чи спуску.

🎯 Ще одним приємним поверненням до витоків став стелс, який в останніх трьох іграх був явно не в приоритеті, тоді як Mirage не тільки дає достатньо можливостей, але й забезпечує чудовим набором інструментів, які, чи не вперше з часів Revelations, можна повноцінно кастомізувати і підганяти під свій стиль гри. А, ну і ще тут є крута здібність, що дозволяє миттєво ліквідувати до 5 ворогів за раз. Ніхто не пояснює, як вона взагалі працює, але для стелсу підходить ідеально.

📚 Нарешті повернулась енциклопедія, щоправда, тепер записи треба шукати в світі гри і це один з видів collectibles, що насправді показує, наскільки все зараз погано в Юбісофт з фантазією, оскільки практично весь додатковий контент і його збір - вкрай примітивний і якогось ентузіазму ця активність не викликає. Ще з мінусів можна виділити ворогів, які можуть респавнитись прямо при непомітній зачистці локації, традиційно лагаючий Ubisoft Connect, однотипні і бісячі “головоломки” та загальне наповнення гри, яке, по відчуттям, робилось просто для того, аби добити обіцяні 40-50 годин проходження, а не з метою запропонувати гравцеві щось цікаве.


🎨 З художниками в студії ніколи не було проблем, а тому з візуальної точки зору гра виглядає прекрасно, і вид з вершини якої-небудь мечеті, коли все місто як на долоні, а десь за його межами можна побачити далекі піщані бурі, захоплює дух. Окрема подяка за додавання в гру вбрання Альтаїра, яке не тільки має фантастичний вигляд з новою графікою, але й змушує гру виглядати як повноцінний ремейк AC1. Ну і не можу не виділити чи не найкращий екран завантаження в серії, який вийшов неймовірно стильним та має певні вайби Death Stranding

🎷 Звук вийшов скромнішим і за весь час проходження я не почув жодної музичної теми, яка б мені запам’яталась, а тому тут все просто нормально, без якихось особливих переваг чи недоліків.

Assassin’s Creed Mirage – це:

👌 Ремейк історії про Аладіна і джина
👌 Бойові асасинські дрони без скидів
👌 Звичайні багдадські вогнеметники
👌 Мільйон дверей, забарикадованих зсередини
👌 ZA WARUDO на п’ять осіб
👌 Трішки Лавкрафта
👌 Можливість стати найкращим дротистом Багдаду

🔷 Далеко не шедевр, але таке потрібне повернення до старої доброї серії з речами, за які її полюбили. В грі достатньо моментів, за які її можна критикувати, але загалом вона мені сподобалась, і хотілось би більше подібних перерв від трьохсотгодинних флагманів Юбісофт, для яких не у всіх знайдеться час. 🔷

🔰 Діагноз – Тисяча і один баг Анімуса 🔰

https://steamproxy.com/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998