Ремарка:
Я дуже вдячний як собі так і своїм близьким,друзям причетним до теми,та навіть рекомендаціям в соц. мережах за те що за 11 років з моменту релізу цієї частини гри я майже нічого не знав про неї.Я знав лише головних героїв та те що це культова гра і вона існує.Тому цю рецензію можете сприймати як откровення ньюфага,людини яка дійсно грала вперше та немає ніякої, не упередженої або фанатської думки. Я грав та чув все вперше,сприймав все як чистий лист.

Безсумнівно можу сказати що ця гра легендарна,і так це дійсно одна з тих ігор заради яких раніше можна було сказати що Playstation краще за ПК. Я уявлення не маю з яким захопленням та здивуванням в це грали в 2013... Це просто революція,оскільки хоч це і порт-ремастер-ремастера 2023 року то звісно що вона підтягнута,але Core геймплей,кістяк,фундамент - він тут ще того самого 2013.

Хотілось залишити цей момент на останок,на солодке,проте по традиції починаю з сюжету:
Ви граєте в світі де стався так званий зомбі-апокаліпсис через викид "гриба-вірусу" який перетворює людей на скажених зомбі міскожерів.Ви батько одинак,сильний,суворий,черствий але принциповий місцями і жорстокий і добрий. Ви - Джоел і ваша пригода починається неймовірно погано [/spoiler] Ця історія це і є Ваша з нею пригода. Хоч ідея сюжету звучить як кліше та банальщина,проте те як вона тут обіграна це просто вищий ступінь майстерності будови нарративу,персонажів,взаємодії між ними,сторітейлінгу та поєднання цих прийомів в урагані
геймплею. Сюжет тут це шось середнє між інтерактивним кіно та типовою сюжетною грою,тут більше геймплею,ніж кат.сцен,проте в сумі це всеодно відчувається як фільм в якому ти береш участь,неймовірне занурення.Історія впивається в твій мозок клешнями та не відпускає до фіналу,до титрів.Найкращий лакмус для мене в сюжеті це те які емоції він викликає. Якщо це проста цікавість без захоплення,то це звичайний середній сюжет,якшо це цікавість з долею захоплення та щіпкою емоцій це вже гарний сюжет. Те що подарував мені The Last Of Us це просто верх.Це 100 балів.Мені сподобалось все.Якщо без спойлерів,то саме головне що треба знати це те що всі персонажі тут живі,в них є характер,менталітет,виховання,звички,погані та хороші сторони. Вони змінюють своє відношення одне до одного протягом гри,їх стосунки стають або холоднішими або кращими,в залежності від ситуацій,вони тут розвиваються.Тут не існує чогось лише чорного або лише білого,ця гра демонструє певну реальність,тому вона дійсно як кіно.Між дійовими особами є зв'язок,взаємна робота та співзалежність.Все прописано дуже чітко та деталізовано,видно що режисери та письменники вклали в цю історію душу,віддали себе.

Графіка: Я грав в 4К на ультра,тому тут все чудово,єдине шо видає вік гри це місцями дальність промальовування та її штучне обмеження,відсутність деяких відзеракалень на поверхнях,особливо на калюжах,авто.Там де не використовуються планарні відзеракалення все виглядає не дуже.Текстури теж хоч і непогані,проте не рівень 2023 року,але це дрібниці. В цілому картинка чудова.Відмінна робота з освітленням якщо робити поправку на відсутність RT та технологій аналогів.У кожної локації своя кольорова гамма,свій ембієнт та настрій це заворушує.Я зробив більше 30 скріншотів,часто від краси затамовуєш подих,пейзажі як удар в легені - змушують замовкнути та зі збитим подихом милуватись. Візуал тут - прекрасний.

Сеттінг та стиль: Ну це світ апокаліпсису/постапокаліпсису без надмірної фантастики та казочок.Все реалістично вписано та гармонійно поєднано з іншими аспектами гри.Для мене не було нічого що сильно вибивалось б з загальної картини чи заважало або мозолило очі.Все так як має бути.Стиль теж на місці,це суворий світ,жорстокий та трохи брутальний,це суміш бруду,поту,сліз та крові.Стиль чітко акцентує увагу на тому що це за всесвіт та який він з себе.

Звуки/музика: Звуки реалістичні,деталізовані динамічні та дуже якісні.Звуки тут буквально надають кольору ситуаціям,завданням,місцям та подіям.Ембієнт зачаровує,гра має неповторну атмосферу того самого постапокаліпсису.Це повне занурення.Музика та ембієнт здатні впливати на твій настрій,та навіть змінити його за секунди.Вдумлива мелодія яка змушує думати "ні про що" чи ембієнт який повністю підхоплює та посилює ситуацію,безперечно мушу сказати що саунд дизайн тут занурить Вас у кожну з ситуацій від приємних моментів до епізодів де безперервно з очей йде дощ.Тут можна пережити увесь спектр емоцій.Від морального задоволення,до розпачу,болю,жалю і музика посилює ці емоції. Це дуже сильна сторона цієї історії,атмосфери,настрою та світу в цілому.

Геймдизайн та геймплей: Гра коридорна,через що проблем з геймдизайном мінімум та вони не значні,кожна локація побудована грамотно та з трепетом до кожної деталі.Об'єкти розставлені вручну,все якісно та чітко.Так хотілось б більше простору та інтерактивності з самим світом,проте не факт що це пішло б на користь,тому я б сказав що тут все як треба.
З точки зору геймдизайну та геймплею в мене є лише декілька претензій: Система луттінгу та його розстановка - лут розставлений незрозуміло та нелогічно,і це я не кажу про таємний лут який треба шукати,я кажу в цілому про всю логіку луту в грі.До прикладу,на локації може бути куток де купа шафок,елементів декору та інтер'єру,меблів,сміття. І в цьому забитому речами кутку ти можеш не знайти нічого - пустота.І тут ж в порожній частині локації де буквально валяється одна обідрана ганчірка або урна можна найти все,боєприпаси,деталі,частини крафту. Це нелогічно,так само як і не дуже влучно зроблено дроп з мобів.Тобто в ящичках та тумбочках може тупо нічого не лежати,але з голих зомбі падає дві пачки патронів...На мою думку краще було б прибрати лут з мобів,але натомість розкидати більше луту по світу.Так,ця тупа логіка лутингу змушуж тебе бігати шукати ганчірку під кожним кущем і це працює на благо в дослідженні світу.Я думаю в цьому і була ідея даного прийому . Я грав на "Hard" рівні складності і не назвав б гру складною 80% випадків я вмирав через власну кривість аіму,тупі коллізії мобів з залоченою автоматичною анімацією смерті.Та через на мою думку головний мінус гри це довгі анімації рюкзака,крафту,хілу та тупу крестовину предметів,на вивчення якої в мене пішло 15 годин.Вона не інтуєтивна для ПК та незручна.Це більш консольна річ.Я вмер разів 15 лише через те шо переплутав зброю на яку треба переключитись чи розхідник який треба використати. Штучний інтелект який мене власне і вбивав тут хоч і туповатий,але достатній щоб інколи давати челендж гравцю.Він я б сказав це баланс між тупістю та задротством.Він тут окей.Вся складність тут зав'язана на уроні,кількості боєприпасів та ресурсів та кількості самих ворогів,а не на їх складності.Я гру назвав б дружньою для всіх типів гравців.

Баланс: Він тут хороший,немає нічого такого щоб ламало гру,принаймні я не помітив. Стволи мають чітке призначення,специфику,слабкі та сильні сторони.Градація прокачки деяких для мене не дуже зрозуміла,проте це дрібниці.Єдине що здивувало,що гвинтівка М16 вбиває ворогів гірше ніж непрокачаний стандартний револьвер це напевно і все.Механіка прокачки скілів Джоела прикольна,я нею майже не користувався аж під кінець гри бо забув,але вона потрібна та непогана. P.s про механіку "слуху" я взагалі забув.Загалом непогано.

Ця гра зачаровує саме своєю історією та атмосферою.Вона може багато що показати та відкрити очі на певні ситуації які тут відбуваються.Чудові персонажі,їх розвиток,прописаність та увага до деталей.Це дійсно видатна гра.В плані сюжету та його ефекту на мене напевно поки найкраща. Це та гра яку не соромно перепроходити.Ця гра настільки сильна собою що головна героїна фемка чоловіконенависниця виглядає в ній лаконічно та правильно,оскільки це обгрунтовано та чітко вписано і це можна побачити відчути та зрозуміти.


В цій грі переживаєш всі емоції для мене - це ідеальна гра!

Почну по традиції з сюжету:

Одна з головних проблем цієї гри (об'єктивно) — це дірявий та тупий спосіб подання сюжету. Він тут геть негодящий. Ключові моменти історії заховані в діалогах з на перший погляд пересічними NPC та в записках і описах звичайних предметів: підвісок, картин, талісманів, зброї. Що незручно та тупо. Але, розуміючи головну ідею Елдена і соулсів в цілому, ти починаєш розуміти, чому сюжет подається так тупо. Об'єктивно сюжет та ЛОР тут дуже високого рівня, але через метод та стиль його подання оцінка 4 з 10 для пересічного гравця, 7-8 з 10 для того, хто розуміє соулси. Та особисто для мене 9.5 з 10, оскільки я майже все зрозумів (наскільки це було можливо для НГ), хоч і не одразу, але під час першого проходження мені вдалося розібратися у вирії історії цього світу.

Ти — Згасша душа, доля якої навести лад у світі Дерева Ерд і Золотого порядку. Твоє завдання — розібратися в горі, яке сталося через війну за владу кільця між напівбогами та нащадками Маріки. Впродовж гри ти будеш знайомитися з їхніми історіями.

Графіка: Тут з цим все чудово, я грав і на слабкому ноутбуці, і на ПК, який здатний видати 60 фпс в 4К. Можу сказати, що графіка тут гарна, тому що її насичує та прикрашає стиль. Всі налаштування, починаючи з середніх, виглядають добре, а на максималках гра здатна тебе зупинити просто для того, щоб 2-3 хвилини милуватися краєвидами. Тут 10 з 10. Можливо, сама графіка в плані деталізації та реалізму не найкраща, але стиль, яким гра оперує, і те, як вона це робить, змушує мене поставити максимальний бал.

Сеттінг / стилістика: Це фентезі з смаком середньовічної казки, по деяким локаціям одразу видно, що Мартін все ж приклав свою руку. Гра виглядає вишукано та помпезно, місцями є похмура атмосфера. Стиль та увага до деяких деталей викликають збудження та гусячу шкіру. Іноді, скачучи на коні, ти не віриш, що таке можна придумати. Деякі локації виглядають саме так, як ти собі уявляв у дитинстві, коли мама перед сном читала казку. Просто шикарна робота. До сеттінгу претензій немає, він теж вдалий.

Звуки та музика: Вуууух, деякі ембієнти викликають напругу, деякі — відчуття загадковості, деякі прямо кричать — навколо небезпека, є також ті, які заспокоюють. Я хвилин 30 витратив на те, що сидів і слухав, як співає Горгул'я — це ідеально. Музика та теми у босів влучні, дають зрозуміти краще характер боса та його стиль, чітко передають атмосферу під час битви та настрій, який витає в етері навколо вашої дуелі. Тут 10 з 10.

Геймдизайн: Тут я трішки не авторитет, оскільки це мій перший соулс і я не відчув деякі моменти так, як це зробили олдскульні фани серії, але все ж.

Боси — боси основної кампанії прекрасні, індивідуальні та різноманітні, у них своя історія, свій стиль, свої здібності та особливості. Як коротко і без спойлерів, вони чудові, і битви з деякими з них викликають залежність, постійно хочеться повторити цю дуель. Боси опціональні — вони на 80% гівно, оскільки вони тупі, бездуховні, конвеєрні. Деякі повторюються по 6 разів, деякі просто ніякі, бездуховні, але факт у тому, що левова частка необов'язкових босів тут — це просто копірка з минулих ігор від Фромів, і вони ніякі. Але далеко не всі, та сама Маленія — мій топ 2 всіх босів у всіх іграх в цілому.

Ігрова концепція — основна ідея та тема гри. Це сюжет, тематика, стиль гри. Тут ми вже розібралися, що сюжет тут спірний, оскільки інструменти його передачі до гравця об'єктивно тупі, хоча я, наприклад, так не вважаю.

Механіки — механіки цієї гри загалом стандартні для жанру: перекат, багаття, баффи та неймовірна гнучкість стилю гри. Ти можеш грати так, як подобається саме тобі, для цього є всі аспекти: арсенал, варіативність зброї, заклять, типів урону, атак та класова система, гнучка система характеристик персонажа (рівнів), також баффи, дебаффи та унікальні прийоми. Тут кожен гравець побудує свого персонажа сам. Гра настільки різноманітна, що років не вистачить, щоб спробувати все, все, все.

Інтерактивність — ця гра надає певну свободу взаємодій. Так, вона тут не повна, але рівно така, як потрібно. Твої рішення впливають, іноді навіть кардинально, на перебіг сюжету, квестів та необов'язкових завдань. Також ти сам вирішуєш, що тобі зробити з тим чи іншим NPC, майже будь-кого тут можна просто вбити, тим самим отримати щось чи навпаки закрити шлях до якоїсь лінії в історії. Широкої взаємодії зі світом тут немає, але, як на мене, для цього жанру — достатньо. Це той самий випадок, коли більше інтерактивності змістило б фокуси гри та побудову концепту історії як такої, а менша інтерактивність зробила б гру примітивною.

Баланс — ЙОГО ТУТ НЕМАЄ, АЗАХАХАХАХАХА. Так, звісно, розробники досі випускають патчі, які нормалізують гру, босів, ворогів та зброю, але тут досі можна знайти "пушку", яка буде ваншотити босів, або досі є боси, які ваншотитимуть тебе, будуть лікуватися просто торкаючись тебе, хоча при цьому не наносячи шкоди. Також камера на деяких босах просто зведе тебе з розуму і буде причиною твоїх програшів. Це можна вибачити, оскільки в грі є купа виборів, як і чим грати, також гра все ж на 90% залежить від твого персонального скіла. Якщо ти професіонал, то ти і патикою будь-кого знесеш, тому тут є нюанси, але все ж баланс в грі поганенький. Але він не критично поганий, просто такий собі, поганенький.

На останок хочу сказати, що концепція та філософія гри від Міядзаки сподобається далеко не всім, але вона унікальна, оригінальна та самобутня. Не водити гравця за руку та не давати послаблень теж має свій шарм. Гра богоподібна, хоч і далеко не у всіх аспектах. Пустуватий, незбалансований відкритий світ, в якому десь повно динаміки і життя, а десь тупо пусте поле, — це теж мінус, але плюсів в десятки разів більше. Гра не для всіх, але той, хто її полюбить, буде в екстазі і навіть не буде звертати увагу на високу ціну. Ця гра для мене на даний час найкраща з того, що я тільки грав, хоч це і суб'єктивно, але це точно гра року 2022 і одна з найкращих ігор індустрії. РЕКОМЕНДУЮ 9.7 з 10.

МОЯ ІСТОРІЯ:

Ця гра зацікавила мене випадково в квітні 2022 року. В той час я проходив "Відьмака 3", і мені в YouTube потрапило відео, як хтось повторює Геральта в Elden Ring. Мене це дуже підкупило та зацікавило. Взимку я придбав її. Спочатку я нічого не зрозумів, ні сюжету, ні історії (лору), ні геймплею, думав вже повертати кошти, але на хвилі хайпу вирішив дати грі другий шанс. Перші 16 годин я не знав, куди йти і що робити, не вбивши ні одного боса, я тупо просирав час, вмираючи в підземеллі. Потім я все ж дістався до Маргіта. Для мене це перша SoulsLike гра, тому смоктав я тут нещадно. Але несподівано я почав отримувати задоволення від гри навіть вмираючи в ній. Я звик. Мені почало подобатися. На момент з Годріком я вже просік фішку і завалив його за 2-3 трая. Далі я дропнув гру через Реналлу на пів року, не тому що бос був складний, а тому що шлях до неї був просто трешем для мене, і мені це набридло. Після повернення вже в 2023 році я одним залпом пройшов 60% гри, далі позвав друга, і ми разом весело в коопі крошили босів та мобів (не рідко самі страждали).

Головний плюс цієї гри — це емоції, які вона дарує. Лише тут можна відчути себе живим, навіть якщо в тебе хронічна депресія і ігрова імпотенція. Лише ця гра змушувала мене щиро радіти, кричати та бомбити. Лише ця гра відкриває тобі весь спектр емоцій та твою витримку. Лише ця гра виховує в тобі честь воїна, лише ця гра змушує тебе замислитися, чи все у тебе добре? Elden Ring дає тобі змогу стати живим. Я вибив всі ачівки, які стосуються босів, розблокував 4 кінцівки, але ще не активував їх. Вбив усіх босів основної гри та друг мені придбав доповнення. З першого погляду здається, що це гра для терпил і ідіотів, для якихось хворих садомазохістів. Також може здатися, що ця гра складна, і це правда, але вона складна лише поки не зрозумієш суть та філософію гри. Насправді ця гра прекрасна.

PS - Main Game(three finals)+DLC fully completed game time on save 130hrs.
Thanks for the game!

UPD: Всі ачівки