Europa Universalis 4 - це глобальна історична стратегія від Paradox. Часовий проміжок гри досить широкий: почнемо 1444 року, а закінчимо 1820 роком (як показує сам стім, тільки 9% гравців хоча б раз зіграли від 1444 до 1820 р.).

Гра складається з цілого ряду важливих аспектів, на яких вже і базуються всі механіки в грі: економіка, дипломатія, політика, технології та ідеї, війна, релігія, експансія.

Економіка зав’язана на грошах, які надходять в нашу державну скарбницю. Ми їх отримуємо від:
- податків;
- виробництва;
- торгівлі;
- золотих копалень (якщо їх маєте), мита, з ваших васалів (якщо такі у вас є);
- військових субсидій та трофеїв (це обмежений певним проміжком часу дохід);
- військових репарацій, які можна отримати в результаті мирного договору і звісно тільки на певний час;
- кондотьєрів (це ваші війська, які ви можете здати у найм іншій державі за гроші).

Також ми маєш чотири стани: дворяни, козаки, міщани, священнослужителі. Кожен з них дає нам якісь додатні (чи від'ємні) бонуси при хороших (чи поганих) відносинах, а саме:
- дворяни можуть покращити швидкість поповнення новобранців і зменшити плату за утримування нашого війська;
- козаки збільшують силу кавалерії та зменшують її вартість;
- міщани збільшують ефективність торгівлі, тобто якщо у вас є великий торговий флот, то можна отримати хороший бонус до торгівлі;
- священнослужителі дають бонус до прибутку з податків.

Дипломатія в Europa Universalis 4 в міру складна. З кожною державою у вас є свої відносини (погані чи хороші), щоб їх покращити нам необхідно відправити на цю роботу дипломата (кількість обмежена) і це займе певний час (місяці, роки), залежно наскільки вам потрібно покращити відносини. Є і більш швидкий спосіб, можемо заплатити певну сому грошей і отримаємо миттєвий приріст відносин. Кількість дипломатичних зав’язків у нас обмежена (з часом через технології ми зможе їх трохи збільшити), тому укладання союзів і династичних шлюбів зі всіма підряд не варто.

Союзником з якоюсь державою буває не так вже і просто стати, особливо якщо ви були ворогами чи маєте територіальні претензії один до одного, але якщо у вас є спільні цілі, а ще краще спільний ворог, то ворог мого ворога, як відомі, мій друг. Коаліції - це вже широке поняття, для прикладу якщо ви без міри будете воювали і захоплювати надмірну кількість територій, то всі невдоволені вашими діями зберуться в коаліцію і навіть можуть оголосити вам війну щоб поставити вас на місце.

Політика реалізована через двір та уряд. Для початку маємо правителя (короля, імператор і тд.) нашої держави, він має свої характеристики, а саме здібності до: управління, дипломатії, та військові. Також в нього є свої особливості, яких з часом стає більше, вони можуть бути корисні (праведний нам дасть +1 до легітимності), так і не дуже (п’яниця -10% до торгівлі).

В нас є наш спадкоємець і ваша друга половинка, як правило з іншої союзної або васальної нам держави, в них теж характеристики та здібності. Наш спадкоємець має певний рівень прав на успадкування, вони можуть бути, як незаперечними (тоді ніяких проблем не буде), так і середніми або ж взагалі низькими, це може призвести до війни за нашу корону з іншими претендентами, ними можуть бути інші правителі, а також хтось із наших дворян.

Також ми може приймати різні політичні (і не тільки) рішення. Для внутрішньої політики в нас є 9-ть колонок для політичних едиктів (едикти можна приймати і для кожної провінції окремо), кожен з них дає свої бонуси і вони поділяються на три типи: адміністративна, дипломатична і військова політика. Далі йдуть національні постанови, їх приймати зможемо виконавши певні умови для кожної з них, це може бути захоплення певних провінцій з подальшою нагородою у вигляді тріумфу. Також потрібно виконувати завдання, для кожної країни вони унікальні, для прикладу, граючи за Візантію дерево завдань у вас побудоване на відновлення Римської імперії. Також ми може прокачати наші території до володінь. Кількість володінь обмежена, вона залежить від рівня технологій і рангу вашої держави.

Технології поділені на три типи: адміністративні, дипломатичні та військові. На їх прокачку відповідно витрачаються бали кожного із цих типів. І маємо 7-м інституцій, які можна відкрити з плином часу та за певних виконаних умов, вони нам можуть дати (коли їх приймемо) різні бонуси (+1 торговець чи + до виробництва товарів). Колонка інновації вказує наскільки ваші технології інноваційні і зменшує спад військових та морських традицій.

Прийнявши певні рівні технологій, ми зможемо відкривати ідеї (адміністративні, дипломатичні та військові), ми можемо прийняти 8 з 15 доступних, тобто обирати потрібно розумно. У кожної держави є свої ідеї, традиції та амбіції. Державних ідей у нас є 7-м і їх

Війна – найлегший і найбільш ефективний з інструментів, який нам дозволить швидко розширювати свою державу та ще й і непогано збагатитися. На старті гри ми обираємо ворогів та суперників (з часом зможемо їх змінити), перемога над ними буде заповнювати нашу шкалу могутності, яка буде давати бонуси нашій армії і не тільки. У нас є два види військ: сухопутні і морські. В сухопутній армії служать: піхота, кавалерія і артилерія. На флоті: важкі, середні, легкі та транспортні кораблі. За допомогою технологій можна отримати доступ до більш юнітів. В армії та на флоті є свої традиції, які прокачуються під час війни та з часом помалу падають, якщо все мирно. Параметр професіоналізм армії дає нам доступ до нових можливостей (доступ до складів постачання, поповнення виснажених гарнізонів, повернення рекрутів після розпуску підрозділу, вартість генералів), він поповняється муштрою військ, а муштра в свою чергу покращує військову здатність наявної армії. Для поповнення чи створення нових підрозділів сухопутної армії використовуються рекрути, величина цього резерву залежить від розмірів самої держави та наявності чи відсутності вкачаних певних технологій. Для поповнення чи створення нових морських підрозділів використовуємо резерв з моряків. На чолі кожної армії чи флоту можна поставити командира (генерала або адмірала), у них є параметри (вогнева сила, натиск, маневреність та вміння облоги) певного рівня вкачаності, а також з часом можуть набувати різних військових спеціалізацій.

Щоб виграти в бою потрібно зважати на кілька факторів:
- чи є у вашій і ворожій армії лідер (генерала чи адмірала, залежно яка битва);
- рівень прокачаності лідера;
- місце де відбувається битва, тобто рельєф місцевості (битва в горах не краща ідея);
- на вашій чи на ворожій території відбудеться бій;
- чисельності обох військ;
- рівня технологій армій;
- і звісно бойового духу, армію з низьким рівнем розбити дуже легко.

Релігія теж грає значну роль. У вас в державі є офіційна релігія, але ви будете мати і певну терпимість до інших релігій. Захопивши ворожу провінцію і націоналізувавши її ви зможете змінити в ній релігію, це будуть робити місіонери (кількість обмежена), швидкість зміни релігії буде залежати від законів і ефективності самих місіонерів. На старті доступні не всі релігії, деякі відкриваються з плином часу.

Експансія нових заморських територій відбувається поетапно. Для початку нам потрібні певні технологія і колоністи, потім спорядити експедицію на відкриття нових земель (на чолі експедиції стоять мореплавці та першопроходьці), дослідивши нову територію і зійшовши на її берег зможе почати процес колонізації нових територій.

Окремо можна згадати епохи на які поділена гра: відкриттів, реформації, абсолютизму та революцій. Кожна з них має свої часові рамки та бонуси, які будуть діяти поки вона не закінчиться. Щоб отримати ці бонуси потрібно виконати певні умови. Також в будь-яку епоху на 50 років можна оголосити золоту добу, що дасть свої додаткові бонуси.

Підсумувавши, можу сказати, що гра варта уваги, як любителів чудових стратегій від Paradox,так і нових гравців, які полюбляють глибокі та пропрацьовані стратегії. Поріг входження тут не високий, але і не низький, десь середній.

Чи воно того варте?

Абсолютно!!!

Europa Universalis 4 - це глобальна історична стратегія від Paradox. Часовий проміжок гри досить широкий: почнемо 1444 року, а закінчимо 1820 роком (як показує сам стім, тільки 9% гравців хоча б раз зіграли від 1444 до 1820 р.). Гра складається з цілого ряду важливих аспектів, на яких вже і базуються всі механіки в грі: економіка, дипломатія, політика, технології та ідеї, війна, релігія, експансія. Економіка зав’язана на грошах, які надходять в нашу державну скарбницю. Ми їх отримуємо від: - податків; - виробництва; - торгівлі; - золотих копалень (якщо їх маєте), мита, з ваших васалів (якщо такі у вас є); - військових субсидій та трофеїв (це обмежений певним проміжком часу дохід); - військових репарацій, які можна отримати в результаті мирного договору і звісно тільки на певний час; - кондотьєрів (це ваші війська, які ви можете здати у найм іншій державі за гроші). Також ми маєш чотири стани: дворяни, козаки, міщани, священнослужителі. Кожен з них дає нам якісь додатні (чи від'ємні) бонуси при хороших (чи поганих) відносинах, а саме: - дворяни можуть покращити швидкість поповнення новобранців і зменшити плату за утримування нашого війська; - козаки збільшують силу кавалерії та зменшують її вартість; - міщани збільшують ефективність торгівлі, тобто якщо у вас є великий торговий флот, то можна отримати хороший бонус до торгівлі; - священнослужителі дають бонус до прибутку з податків. Дипломатія в Europa Universalis 4 в міру складна. З кожною державою у вас є свої відносини (погані чи хороші), щоб їх покращити нам необхідно відправити на цю роботу дипломата (кількість обмежена) і це займе певний час (місяці, роки), залежно наскільки вам потрібно покращити відносини. Є і більш швидкий спосіб, можемо заплатити певну сому грошей і отримаємо миттєвий приріст відносин. Кількість дипломатичних зав’язків у нас обмежена (з часом через технології ми зможе їх трохи збільшити), тому укладання союзів і династичних шлюбів зі всіма підряд не варто. Союзником з якоюсь державою буває не так вже і просто стати, особливо якщо ви були ворогами чи маєте територіальні претензії один до одного, але якщо у вас є спільні цілі, а ще краще спільний ворог, то ворог мого ворога, як відомі, мій друг. Коаліції - це вже широке поняття, для прикладу якщо ви без міри будете воювали і захоплювати надмірну кількість територій, то всі невдоволені вашими діями зберуться в коаліцію і навіть можуть оголосити вам війну щоб поставити вас на місце. Політика реалізована через двір та уряд. Для початку маємо правителя (короля, імператор і тд.) нашої держави, він має свої характеристики, а саме здібності до: управління, дипломатії, та військові. Також в нього є свої особливості, яких з часом стає більше, вони можуть бути корисні (праведний нам дасть +1 до легітимності), так і не дуже (п’яниця -10% до торгівлі). В нас є наш спадкоємець і ваша друга половинка, як правило з іншої союзної або васальної нам держави, в них теж характеристики та здібності. Наш спадкоємець має певний рівень прав на успадкування, вони можуть бути, як незаперечними (тоді ніяких проблем не буде), так і середніми або ж взагалі низькими, це може призвести до війни за нашу корону з іншими претендентами, ними можуть бути інші правителі, а також хтось із наших дворян. Також ми може приймати різні політичні (і не тільки) рішення. Для внутрішньої політики в нас є 9-ть колонок для політичних едиктів (едикти можна приймати і для кожної провінції окремо), кожен з них дає свої бонуси і вони поділяються на три типи: адміністративна, дипломатична і військова політика. Далі йдуть національні постанови, їх приймати зможемо виконавши певні умови для кожної з них, це може бути захоплення певних провінцій з подальшою нагородою у вигляді тріумфу. Також потрібно виконувати завдання, для кожної країни вони унікальні, для прикладу, граючи за Візантію дерево завдань у вас побудоване на відновлення Римської імперії. Також ми може прокачати наші території до володінь. Кількість володінь обмежена, вона залежить від рівня технологій і рангу вашої держави. Технології поділені на три типи: адміністративні, дипломатичні та військові. На їх прокачку відповідно витрачаються бали кожного із цих типів. І маємо 7-м інституцій, які можна відкрити з плином часу та за певних виконаних умов, вони нам можуть дати (коли їх приймемо) різні бонуси (+1 торговець чи + до виробництва товарів). Колонка інновації вказує наскільки ваші технології інноваційні і зменшує спад військових та морських традицій. Прийнявши певні рівні технологій, ми зможемо відкривати ідеї (адміністративні, дипломатичні та військові), ми можемо прийняти 8 з 15 доступних, тобто обирати потрібно розумно. У кожної держави є свої ідеї, традиції та амбіції. Державних ідей у нас є 7-м і їх Війна – найлегший і найбільш ефективний з інструментів, який нам дозволить швидко розширювати свою державу та ще й і непогано збагатитися. На старті гри ми обираємо ворогів та суперників (з часом зможемо їх змінити), перемога над ними буде заповнювати нашу шкалу могутності, яка буде давати бонуси нашій армії і не тільки. У нас є два види військ: сухопутні і морські. В сухопутній армії служать: піхота, кавалерія і артилерія. На флоті: важкі, середні, легкі та транспортні кораблі. За допомогою технологій можна отримати доступ до більш юнітів. В армії та на флоті є свої традиції, які прокачуються під час війни та з часом помалу падають, якщо все мирно. Параметр професіоналізм армії дає нам доступ до нових можливостей (доступ до складів постачання, поповнення виснажених гарнізонів, повернення рекрутів після розпуску підрозділу, вартість генералів), він поповняється муштрою військ, а муштра в свою чергу покращує військову здатність наявної армії. Для поповнення чи створення нових підрозділів сухопутної армії використовуються рекрути, величина цього резерву залежить від розмірів самої держави та наявності чи відсутності вкачаних певних технологій. Для поповнення чи створення нових морських підрозділів використовуємо резерв з моряків. На чолі кожної армії чи флоту можна поставити командира (генерала або адмірала), у них є параметри (вогнева сила, натиск, маневреність та вміння облоги) певного рівня вкачаності, а також з часом можуть набувати різних військових спеціалізацій. Щоб виграти в бою потрібно зважати на кілька факторів: - чи є у вашій і ворожій армії лідер (генерала чи адмірала, залежно яка битва); - рівень прокачаності лідера; - місце де відбувається битва, тобто рельєф місцевості (битва в горах не краща ідея); - на вашій чи на ворожій території відбудеться бій; - чисельності обох військ; - рівня технологій армій; - і звісно бойового духу, армію з низьким рівнем розбити дуже легко. Релігія теж грає значну роль. У вас в державі є офіційна релігія, але ви будете мати і певну терпимість до інших релігій. Захопивши ворожу провінцію і націоналізувавши її ви зможете змінити в ній релігію, це будуть робити місіонери (кількість обмежена), швидкість зміни релігії буде залежати від законів і ефективності самих місіонерів. На старті доступні не всі релігії, деякі відкриваються з плином часу. Експансія нових заморських територій відбувається поетапно. Для початку нам потрібні певні технологія і колоністи, потім спорядити експедицію на відкриття нових земель (на чолі експедиції стоять мореплавці та першопроходьці), дослідивши нову територію і зійшовши на її берег зможе почати процес колонізації нових територій. Окремо можна згадати епохи на які поділена гра: відкриттів, реформації, абсолютизму та революцій. Кожна з них має свої часові рамки та бонуси, які будуть діяти поки вона не закінчиться. Щоб отримати ці бонуси потрібно виконати певні умови. Також в будь-яку епоху на 50 років можна оголосити золоту добу, що дасть свої додаткові бонуси. Підсумувавши, можу сказати, що гра варта уваги, як любителів чудових стратегій від Paradox,так і нових гравців, які полюбляють глибокі та пропрацьовані стратегії. Поріг входження тут не високий, але і не низький, десь середній. Чи воно того варте? Абсолютно!!!