Crusader Kings 2 – це династична глобальна стратегія від Paradox. Гра охопить період середньовіччя, а саме від 769 р. до 1453 р.. Звісно не обов’язково починати з самого початку, є заготівка із кількох найбільш важливих дат:

769 р. – це епоха раннього; середньовіччя;
867 р. – доба вікінгів;
936 – залізна доба, епоха Оттонів;
1066 – розпал середньовіччя;
1337 р. – пізнє середньовіччя.

Гру можна поділити на кілька важливих аспектів, на яких і зав’язані всі основні механіки: політика, економіка, технології, війна, релігія та культура і культи.

Державою в Crusader Kings 2 керує насамперед живий правитель, а не умовний, як в Europa Universalis 4 чи Victoria 2. Він має свої характеристики та особисті навики, які можуть покращуватися чи набуватися з плином часу і при певних умовах. Цілі і амбіції нашого правителя ми обираємо і виконуємо з плином часу самої гри. Також в нас є скарбниця з різними набутими за життя нами і нашими предками артефактами, які дають нам певні модифікатори. Розмір наших володінь, тобто земель, які перебувань під нашим прямим контролем і приносять нам грошей і солдат значно більше, ніж з васалів, залежить від наших характеристик, законів і рангу нашої держави. Це ж стосується і ліміту на кількість наших прямих васалів. Розмір держави сумується за кількістю наших провінцій та їх забудовою.

Політика – це найбільша частка цієї гри. Більшу частину часу ви будете приділяти саме їй. Її умовно можна поділити на кілька частин:

- такий собі уряд чи рада, який складається з радників, які спеціалізуються в певних сферах діяльності;
- законодавчу частину;
- інтриги;
- та різні фракції, які будуть постійно утворюватися в нашій державі.

При дворі нас є 5-ть основних радники:

- магістр відповідає за дипломатію;
- протостратор відповідає за військову частину;
- секаларій відповідає за управління;
- містик спеціаліст по інтригам;
- капелан людина релігійна (священник).

Далі маємо розподіли посади і титули, серед який є: як чисто формальні, так і доволі благородні і з реальною владою, наприклад регент, який може керувати державою у випадку коли діючий правитель замалий ще до правління, перебуває в полоні або недієздатний. Також ви маєте свою особисту раду, в яку крім 5-ти наших основних радників входять ще декілька. Чим сильніший ваш васал, тим більше він хоче увійти до її складу.

У кожної країни є законодавча база, вона може трішки різнитися, але в основному вона однакова. Закони наслідування визначають його черговість і хто саме зможе наслідувати країни після смерті правителя. Закони країни визначають: чи зможуть ваші васали воювали між собою; чи зможуть чужоземці наслідувати титули і землі вашої держави; рівень централізації держави; намісництво і яких саме титулів; тип адміністрації країни; право відкликання титулів з різних причин, наприклад на релігійній основі. Васальні обов’язки визначають скільки податків і людей будуть давати вам ваші стани (феодали, міщани, духовенство і вожді племен, якщо такі є у вашій державі). І звісно повноваження вашої ради, ви можете, як повністю самі взяти на себе всі обов’язки, так і бути обмеженим вашою радою. В чому полягають ці повноваження або обмеження? Право оголошувати війну, страчувати людей, відкликання або передача титулів, прийняття законів і вигнання неугідних вам з вашої держави.

Інтриги будуть допомагати вам у вирішенні самих різних питань. Також по мірі гри вам будуть доступні певні рішення, щоб їх прийняти потрібно буде виконати деякі умови. Фракції будуть вас турбувати на протязі всієї гри.

Економіка тут доволі проста. Є державна скарбниця в яку поступає золото, яке ми збираємо з наших васалів, його величина залежить від законів і ставлення до нас. Також ми отримуємо гроші з наших земель, а саме з будов, які на них знаходяться. Можна вимагати викупи за полонених, які сидять в нашій в’язниці, сума викупу залежить від значимості цих персонажів. Також гроші йдуть і від наших данників, але тоді ми будемо змушені їм допомагати, якщо на них хтось нападе. Якщо побудувати торгове представництво, то воно теж буде приносити непоганий дохід, але його можна побудувати тільки в певних точках.

Від технологічного розвитку держави залежить дуже багато. Технології поділяються на три гілки: військові, економічні та культурні.

Військові дозволяють покращувати нам силу нашої армії, а саме захист та бойовий дух піхоти та кінноти, також атаку і вміння в ближньому бої. Також швидкість облоги і рівень організації армії, від якого буде залежите величина вашої постійної армії, а саме гвардії і якість ваших ліній комунікацій.

Економічні відкриють вам доступ до нових споруд, а також допоможуть покращити швидкість будівництва у вашій державі і зменшити суму грошей, яку затратите на ці будови.

Культурні допоможуть покращити відносини з вашими станами васалів, збільшити приріст престижу та благочестя, збільшити розмір вашого двору та зменшити суму на його утримання, зменшити кількість років неприйняття нового правителя, зменшити вплив трафів за чужу культуру та релігію, відкрити доступ до нових законів.

На прокачку кожної з цих гілок тратяться бали, які ми отримуємо від навиків вашого правителя, його титулу і деяких наших будівель.

Війна один з головних аспектів гри, хоча вона звісно і поступається політиці, за якою ви проведете значно більше часу. Вона в першу чергу потрібна для розширення розмірів нашої держави, хоча існує можливість це робити і через дипломатію та династичні шлюби.

Для війни потрібен привід, його можна отримати через формування претензій на провінції (цим займається наш магістр), або через претензії на титули, які є у персонажів в нашому дворі, це можуть бути як чужі нам люди, так і родичі. Далі оголошуємо війну і мобілізуємо нашу армію, основна маса якої надійде від наших васалів, а решта це буде наша особиста гвардія, утримання якої дуже дешеве (що не скажеш про поповнення) і найманці, яких можна найняти за певну суму грошей і розпустити коли нам вони непотрібні.

Ддя отримання позначки 100% виграшу в війні, не обов’язково захоплювати всю ворожу державу, достатньо захопити ключові провінції та розбити армії. Якщо війна затягнуться, то наші васали будуть не дуже задоволені, що ми використовуємо їх ополчення і чим довше вона буде йти, тим гірше, тому планувати все варто заздалегідь. Арміями командують полководці, але наш правитель теж може взяти керування підрозділами певної армії.

Релігія також має важливе значення. У грі їх реалізовано багато, але основні – це: католицтво, православ’я або його єресь іконоборство, слов’янське та фінське язичництва, сунізм, буддизм, тенгріанство, монофізицтво, джайнізм. На чолі кожної з релігій стоїть патріарх, який також може відлучати від церкви або дати розлучення. У кожної релігії є свої святі місця. Провінції з чужою релігією можна навернути у істинну віру через посилання туди свого капелана.

Культура у грі реалізовано непогано, провінції з чужою нам культурою будуть менш ефективні, але з плином часу і залежно хто стоїть на чолі цієї провінції, її культура може змінитися. Також пустуючі на будови провінції можна легко зробити культурно своїми, побудувавшись там. Кожен персонаж у грі теж є членом певної культури, змінити культуру дітей можна за допомогою придворного вчителя, але це треба робити поки вони не досягла певно віку.

Культи несуть в собі багато переваг, хоча є і недоліки. На початку гри нам доступно їх кілька: гермести, слуги диявола, орли, чемпіони перуна. З часом ми отримаємо можливість потрапити у ще декілька. У кожного з них є свої умови за яких ви можете приєднатися.

Одним з останніх нововведень стали величні споруди. Це проекти грандіозного масштабу на реалізацію яких йдуть десятиліття і тисячі тонн золота. Серед них бувають і унікальні історичні споруди.

Отже, підсумувавши, можу сказати, що вона, як і всі ігри від Paradox, потребує великих затрат часу, що в нинішніх реаліях доволі значний недолік, але якщо ви вирішите в ню зіграти і розберетеся в ній, то точно не пожалкуєте.

Crusader Kings 2 – це династична глобальна стратегія від Paradox. Гра охопить період середньовіччя, а саме від 769 р. до 1453 р.. Звісно не обов’язково починати з самого початку, є заготівка із кількох найбільш важливих дат: 769 р. – це епоха раннього; середньовіччя; 867 р. – доба вікінгів; 936 – залізна доба, епоха Оттонів; 1066 – розпал середньовіччя; 1337 р. – пізнє середньовіччя. Гру можна поділити на кілька важливих аспектів, на яких і зав’язані всі основні механіки: політика, економіка, технології, війна, релігія та культура і культи. Державою в Crusader Kings 2 керує насамперед живий правитель, а не умовний, як в Europa Universalis 4 чи Victoria 2. Він має свої характеристики та особисті навики, які можуть покращуватися чи набуватися з плином часу і при певних умовах. Цілі і амбіції нашого правителя ми обираємо і виконуємо з плином часу самої гри. Також в нас є скарбниця з різними набутими за життя нами і нашими предками артефактами, які дають нам певні модифікатори. Розмір наших володінь, тобто земель, які перебувань під нашим прямим контролем і приносять нам грошей і солдат значно більше, ніж з васалів, залежить від наших характеристик, законів і рангу нашої держави. Це ж стосується і ліміту на кількість наших прямих васалів. Розмір держави сумується за кількістю наших провінцій та їх забудовою. Політика – це найбільша частка цієї гри. Більшу частину часу ви будете приділяти саме їй. Її умовно можна поділити на кілька частин: - такий собі уряд чи рада, який складається з радників, які спеціалізуються в певних сферах діяльності; - законодавчу частину; - інтриги; - та різні фракції, які будуть постійно утворюватися в нашій державі. При дворі нас є 5-ть основних радники: - магістр відповідає за дипломатію; - протостратор відповідає за військову частину; - секаларій відповідає за управління; - містик спеціаліст по інтригам; - капелан людина релігійна (священник). Далі маємо розподіли посади і титули, серед який є: як чисто формальні, так і доволі благородні і з реальною владою, наприклад регент, який може керувати державою у випадку коли діючий правитель замалий ще до правління, перебуває в полоні або недієздатний. Також ви маєте свою особисту раду, в яку крім 5-ти наших основних радників входять ще декілька. Чим сильніший ваш васал, тим більше він хоче увійти до її складу. У кожної країни є законодавча база, вона може трішки різнитися, але в основному вона однакова. Закони наслідування визначають його черговість і хто саме зможе наслідувати країни після смерті правителя. Закони країни визначають: чи зможуть ваші васали воювали між собою; чи зможуть чужоземці наслідувати титули і землі вашої держави; рівень централізації держави; намісництво і яких саме титулів; тип адміністрації країни; право відкликання титулів з різних причин, наприклад на релігійній основі. Васальні обов’язки визначають скільки податків і людей будуть давати вам ваші стани (феодали, міщани, духовенство і вожді племен, якщо такі є у вашій державі). І звісно повноваження вашої ради, ви можете, як повністю самі взяти на себе всі обов’язки, так і бути обмеженим вашою радою. В чому полягають ці повноваження або обмеження? Право оголошувати війну, страчувати людей, відкликання або передача титулів, прийняття законів і вигнання неугідних вам з вашої держави. Інтриги будуть допомагати вам у вирішенні самих різних питань. Також по мірі гри вам будуть доступні певні рішення, щоб їх прийняти потрібно буде виконати деякі умови. Фракції будуть вас турбувати на протязі всієї гри. Економіка тут доволі проста. Є державна скарбниця в яку поступає золото, яке ми збираємо з наших васалів, його величина залежить від законів і ставлення до нас. Також ми отримуємо гроші з наших земель, а саме з будов, які на них знаходяться. Можна вимагати викупи за полонених, які сидять в нашій в’язниці, сума викупу залежить від значимості цих персонажів. Також гроші йдуть і від наших данників, але тоді ми будемо змушені їм допомагати, якщо на них хтось нападе. Якщо побудувати торгове представництво, то воно теж буде приносити непоганий дохід, але його можна побудувати тільки в певних точках. Від технологічного розвитку держави залежить дуже багато. Технології поділяються на три гілки: військові, економічні та культурні. Військові дозволяють покращувати нам силу нашої армії, а саме захист та бойовий дух піхоти та кінноти, також атаку і вміння в ближньому бої. Також швидкість облоги і рівень організації армії, від якого буде залежите величина вашої постійної армії, а саме гвардії і якість ваших ліній комунікацій. Економічні відкриють вам доступ до нових споруд, а також допоможуть покращити швидкість будівництва у вашій державі і зменшити суму грошей, яку затратите на ці будови. Культурні допоможуть покращити відносини з вашими станами васалів, збільшити приріст престижу та благочестя, збільшити розмір вашого двору та зменшити суму на його утримання, зменшити кількість років неприйняття нового правителя, зменшити вплив трафів за чужу культуру та релігію, відкрити доступ до нових законів. На прокачку кожної з цих гілок тратяться бали, які ми отримуємо від навиків вашого правителя, його титулу і деяких наших будівель. Війна один з головних аспектів гри, хоча вона звісно і поступається політиці, за якою ви проведете значно більше часу. Вона в першу чергу потрібна для розширення розмірів нашої держави, хоча існує можливість це робити і через дипломатію та династичні шлюби. Для війни потрібен привід, його можна отримати через формування претензій на провінції (цим займається наш магістр), або через претензії на титули, які є у персонажів в нашому дворі, це можуть бути як чужі нам люди, так і родичі. Далі оголошуємо війну і мобілізуємо нашу армію, основна маса якої надійде від наших васалів, а решта це буде наша особиста гвардія, утримання якої дуже дешеве (що не скажеш про поповнення) і найманці, яких можна найняти за певну суму грошей і розпустити коли нам вони непотрібні. Ддя отримання позначки 100% виграшу в війні, не обов’язково захоплювати всю ворожу державу, достатньо захопити ключові провінції та розбити армії. Якщо війна затягнуться, то наші васали будуть не дуже задоволені, що ми використовуємо їх ополчення і чим довше вона буде йти, тим гірше, тому планувати все варто заздалегідь. Арміями командують полководці, але наш правитель теж може взяти керування підрозділами певної армії. Релігія також має важливе значення. У грі їх реалізовано багато, але основні – це: католицтво, православ’я або його єресь іконоборство, слов’янське та фінське язичництва, сунізм, буддизм, тенгріанство, монофізицтво, джайнізм. На чолі кожної з релігій стоїть патріарх, який також може відлучати від церкви або дати розлучення. У кожної релігії є свої святі місця. Провінції з чужою релігією можна навернути у істинну віру через посилання туди свого капелана. Культура у грі реалізовано непогано, провінції з чужою нам культурою будуть менш ефективні, але з плином часу і залежно хто стоїть на чолі цієї провінції, її культура може змінитися. Також пустуючі на будови провінції можна легко зробити культурно своїми, побудувавшись там. Кожен персонаж у грі теж є членом певної культури, змінити культуру дітей можна за допомогою придворного вчителя, але це треба робити поки вони не досягла певно віку. Культи несуть в собі багато переваг, хоча є і недоліки. На початку гри нам доступно їх кілька: гермести, слуги диявола, орли, чемпіони перуна. З часом ми отримаємо можливість потрапити у ще декілька. У кожного з них є свої умови за яких ви можете приєднатися. Одним з останніх нововведень стали величні споруди. Це проекти грандіозного масштабу на реалізацію яких йдуть десятиліття і тисячі тонн золота. Серед них бувають і унікальні історичні споруди. Отже, підсумувавши, можу сказати, що вона, як і всі ігри від Paradox, потребує великих затрат часу, що в нинішніх реаліях доволі значний недолік, але якщо ви вирішите в ню зіграти і розберетеся в ній, то точно не пожалкуєте.