Парфуми імені космонавта legutóbbi értékelései

Я пройшов цю кляту гру, я спочатку думав що це не погана гра але коли я почав проходити її все змінилось. Коли дід в Мегатонні розказав мені про Анклав я був у захваті і чекав цього дня коли вони появляться і врятують пустош, але ж ні ці кляті розробники все зробили так що мені прийшлось воювати з ними. Я вам признаюсь... я плакав коли мені доводилось випустити хоть одну пулю у солдатів Анклаву мені було соромно но я не міг з цим нічого вдіяти. Також коли я зайшов у убежеще 87 і зрозумів скільки там супер-мутантів я зрадів я уявляв замість них братство сталі (які воювали проти Анклаву) і розтрілював їх морди і в одному із коридорів я знайшов ще одного не такого як всі він був особливим, мене це надихнуло... поговоривши з ним я зрозумів як відкрити ці кляті двері які нас розлучали. Ось цей момент я відкриваю всі двері перед мною куча монстрів, але мене це не хвилювало мені потрібний був він. Розібравшись із цими гидотними тварюками я підійшов до нього уявив що він солдат з братства сталі і навів приціл на його напружену голову, але цей клятий виродок був дружелюбним мене це розізлило я розставив міни підірвався на них декілька раз мені полегчало... я запустив гру і продовжив грати. Той виродок приніс мені очиститель я вже хотів тікати від тої тварюки як тут прийшов Анклав і врятував мене від цього монстра. Отямившись я опинився у Анклаві я почув цей ніжний голос, голос президента Америки який часто лунав із мого радіо. Сказати що я зрадів - це нічого не сказати, мене переповнювали емоції, розривало з середини але я взяв себе в руки і пішов до нього. По дорозі мені прийшлось вбивати анкланівців мені ста сумно, але у мене була мета побачити на власні очі президента США. Коли я пройшов ці довгі коридори і мене з президентом відділяли тільки двері я з нетерпінням відкрив їх... а там ні одної живої душі, я вже розчарувався але раптом я почув його голос я підійшов туда і вияснилось що чоловік моєї мрії це просто комп'ютер... всі мої мрії про щасливу старість із ним і нашими дітьми швидко згасли. Я ніби став психопатом який не відчуває жодних емоція я просто грав у це лайно щоб пройти його і забути як поганий сон.

Что может быть лучше чем развозить кукурузу на Volvo в 16 fps, всем рекомендую!