Скорошни рецензии на febll

Europa Universalis 4 - це глобальна історична стратегія від Paradox. Часовий проміжок гри досить широкий: почнемо 1444 року, а закінчимо 1820 роком (як показує сам стім, тільки 9% гравців хоча б раз зіграли від 1444 до 1820 р.).

Гра складається з цілого ряду важливих аспектів, на яких вже і базуються всі механіки в грі: економіка, дипломатія, політика, технології та ідеї, війна, релігія, експансія.

Економіка зав’язана на грошах, які надходять в нашу державну скарбницю. Ми їх отримуємо від:
- податків;
- виробництва;
- торгівлі;
- золотих копалень (якщо їх маєте), мита, з ваших васалів (якщо такі у вас є);
- військових субсидій та трофеїв (це обмежений певним проміжком часу дохід);
- військових репарацій, які можна отримати в результаті мирного договору і звісно тільки на певний час;
- кондотьєрів (це ваші війська, які ви можете здати у найм іншій державі за гроші).

Також ми маєш чотири стани: дворяни, козаки, міщани, священнослужителі. Кожен з них дає нам якісь додатні (чи від'ємні) бонуси при хороших (чи поганих) відносинах, а саме:
- дворяни можуть покращити швидкість поповнення новобранців і зменшити плату за утримування нашого війська;
- козаки збільшують силу кавалерії та зменшують її вартість;
- міщани збільшують ефективність торгівлі, тобто якщо у вас є великий торговий флот, то можна отримати хороший бонус до торгівлі;
- священнослужителі дають бонус до прибутку з податків.

Дипломатія в Europa Universalis 4 в міру складна. З кожною державою у вас є свої відносини (погані чи хороші), щоб їх покращити нам необхідно відправити на цю роботу дипломата (кількість обмежена) і це займе певний час (місяці, роки), залежно наскільки вам потрібно покращити відносини. Є і більш швидкий спосіб, можемо заплатити певну сому грошей і отримаємо миттєвий приріст відносин. Кількість дипломатичних зав’язків у нас обмежена (з часом через технології ми зможе їх трохи збільшити), тому укладання союзів і династичних шлюбів зі всіма підряд не варто.

Союзником з якоюсь державою буває не так вже і просто стати, особливо якщо ви були ворогами чи маєте територіальні претензії один до одного, але якщо у вас є спільні цілі, а ще краще спільний ворог, то ворог мого ворога, як відомі, мій друг. Коаліції - це вже широке поняття, для прикладу якщо ви без міри будете воювали і захоплювати надмірну кількість територій, то всі невдоволені вашими діями зберуться в коаліцію і навіть можуть оголосити вам війну щоб поставити вас на місце.

Політика реалізована через двір та уряд. Для початку маємо правителя (короля, імператор і тд.) нашої держави, він має свої характеристики, а саме здібності до: управління, дипломатії, та військові. Також в нього є свої особливості, яких з часом стає більше, вони можуть бути корисні (праведний нам дасть +1 до легітимності), так і не дуже (п’яниця -10% до торгівлі).

В нас є наш спадкоємець і ваша друга половинка, як правило з іншої союзної або васальної нам держави, в них теж характеристики та здібності. Наш спадкоємець має певний рівень прав на успадкування, вони можуть бути, як незаперечними (тоді ніяких проблем не буде), так і середніми або ж взагалі низькими, це може призвести до війни за нашу корону з іншими претендентами, ними можуть бути інші правителі, а також хтось із наших дворян.

Також ми може приймати різні політичні (і не тільки) рішення. Для внутрішньої політики в нас є 9-ть колонок для політичних едиктів (едикти можна приймати і для кожної провінції окремо), кожен з них дає свої бонуси і вони поділяються на три типи: адміністративна, дипломатична і військова політика. Далі йдуть національні постанови, їх приймати зможемо виконавши певні умови для кожної з них, це може бути захоплення певних провінцій з подальшою нагородою у вигляді тріумфу. Також потрібно виконувати завдання, для кожної країни вони унікальні, для прикладу, граючи за Візантію дерево завдань у вас побудоване на відновлення Римської імперії. Також ми може прокачати наші території до володінь. Кількість володінь обмежена, вона залежить від рівня технологій і рангу вашої держави.

Технології поділені на три типи: адміністративні, дипломатичні та військові. На їх прокачку відповідно витрачаються бали кожного із цих типів. І маємо 7-м інституцій, які можна відкрити з плином часу та за певних виконаних умов, вони нам можуть дати (коли їх приймемо) різні бонуси (+1 торговець чи + до виробництва товарів). Колонка інновації вказує наскільки ваші технології інноваційні і зменшує спад військових та морських традицій.

Прийнявши певні рівні технологій, ми зможемо відкривати ідеї (адміністративні, дипломатичні та військові), ми можемо прийняти 8 з 15 доступних, тобто обирати потрібно розумно. У кожної держави є свої ідеї, традиції та амбіції. Державних ідей у нас є 7-м і їх

Війна – найлегший і найбільш ефективний з інструментів, який нам дозволить швидко розширювати свою державу та ще й і непогано збагатитися. На старті гри ми обираємо ворогів та суперників (з часом зможемо їх змінити), перемога над ними буде заповнювати нашу шкалу могутності, яка буде давати бонуси нашій армії і не тільки. У нас є два види військ: сухопутні і морські. В сухопутній армії служать: піхота, кавалерія і артилерія. На флоті: важкі, середні, легкі та транспортні кораблі. За допомогою технологій можна отримати доступ до більш юнітів. В армії та на флоті є свої традиції, які прокачуються під час війни та з часом помалу падають, якщо все мирно. Параметр професіоналізм армії дає нам доступ до нових можливостей (доступ до складів постачання, поповнення виснажених гарнізонів, повернення рекрутів після розпуску підрозділу, вартість генералів), він поповняється муштрою військ, а муштра в свою чергу покращує військову здатність наявної армії. Для поповнення чи створення нових підрозділів сухопутної армії використовуються рекрути, величина цього резерву залежить від розмірів самої держави та наявності чи відсутності вкачаних певних технологій. Для поповнення чи створення нових морських підрозділів використовуємо резерв з моряків. На чолі кожної армії чи флоту можна поставити командира (генерала або адмірала), у них є параметри (вогнева сила, натиск, маневреність та вміння облоги) певного рівня вкачаності, а також з часом можуть набувати різних військових спеціалізацій.

Щоб виграти в бою потрібно зважати на кілька факторів:
- чи є у вашій і ворожій армії лідер (генерала чи адмірала, залежно яка битва);
- рівень прокачаності лідера;
- місце де відбувається битва, тобто рельєф місцевості (битва в горах не краща ідея);
- на вашій чи на ворожій території відбудеться бій;
- чисельності обох військ;
- рівня технологій армій;
- і звісно бойового духу, армію з низьким рівнем розбити дуже легко.

Релігія теж грає значну роль. У вас в державі є офіційна релігія, але ви будете мати і певну терпимість до інших релігій. Захопивши ворожу провінцію і націоналізувавши її ви зможете змінити в ній релігію, це будуть робити місіонери (кількість обмежена), швидкість зміни релігії буде залежати від законів і ефективності самих місіонерів. На старті доступні не всі релігії, деякі відкриваються з плином часу.

Експансія нових заморських територій відбувається поетапно. Для початку нам потрібні певні технологія і колоністи, потім спорядити експедицію на відкриття нових земель (на чолі експедиції стоять мореплавці та першопроходьці), дослідивши нову територію і зійшовши на її берег зможе почати процес колонізації нових територій.

Окремо можна згадати епохи на які поділена гра: відкриттів, реформації, абсолютизму та революцій. Кожна з них має свої часові рамки та бонуси, які будуть діяти поки вона не закінчиться. Щоб отримати ці бонуси потрібно виконати певні умови. Також в будь-яку епоху на 50 років можна оголосити золоту добу, що дасть свої додаткові бонуси.

Підсумувавши, можу сказати, що гра варта уваги, як любителів чудових стратегій від Paradox,так і нових гравців, які полюбляють глибокі та пропрацьовані стратегії. Поріг входження тут не високий, але і не низький, десь середній.

Чи воно того варте?

Абсолютно!!!

Yes, Your Grace – це пригодницький симулятор середньовічного правителя невеликого королівства з елементами стратегії та ролівки. Гра невелика по масштабам та не потребує від вас значних часових затрат (5-6 годин на одне проходження) і тому просто фізично не зможе вам надоїсти чи дозволити закинути себе.

Історія доволі банальна, але в той же час прекрасна в своїй простоті, хоча кілька неочікуваних чи правильніше сказати не дуже очікуваних поворотів вона має. Відігравати роль злого чи доброго правитель можна, але в такому випадку ви будете без грошей та провіанту або вас зненавидить свій же народ, тому краще шукати золоту середину та просто старатися бути справедливим правителем.

Реграбельність реалізована, але не дуже велика. Наприклад на основну історію зміна ваших дій мало вплине і буквально кілька важливих моментів можна кардинально переграти, але на дрібнички вплив буде і значний, тому сенс в мінімум двох проходженнях є.

Стратегічна частина трішки розчарувала, все банально звелося до кількох проклацувань і пошуку необхідних на це людських ресурсів (генерал, відьма та розвідник) і більшість дій на стратегічній карті не принесуть нам ніякої користі, а сюжетні обмежені по часу та можуть легко провалитися, хоча страшних наслідків від цього не буде.

Окремо варто похвалити музичний супровід, він просто шикарний і тільки за нього грі можна докинути кілька лишніх балів. Також хочеться згадати пасхалки, вони тут є, різні, їх багато і на різну тематику (ігри, література, музика і тд.), шукайте, так буде приємніше.

Отже у підсумку гра цілком вдалася, не все звісно виконано на хорошому рівні, але на це можна закрити очі. Багів практично немає, хоча може тому, що гра доволі маленька і розробникам вдалося її відшліфувати.

На момент написання відгуку на metacritic від журналістів вона отримала 77/100.

Stygian: Reign of the Old Ones – це пригодницька, рольова-інді гра по всім відомому всесвіту Лавкрафта з елементами виживастика. Розроблена студією Cultic Games і видана силами 1C Entertainment.

Ігор по всесвіту Лавкрафта багато, правда якісних набереться не так вже і багато: старенька Call of Cthulhu: Dark Corners of the Earth 2005 р., минулорічна Call of Cthulhu і зі свіжого цьогорічна The Sinking City.

Історія

Основна зав’язка доволі цікава, хоч і не оригінальна. Події Stygian відбуваються в пост-апокаліптичному світі, який був змінений поверненням «Древніх». Вулицями міста Аркхем, де і розгортаються головні події, бродять примари, культисти, бандити і різні потвори, але людське життя в місті продовжується.

Гра інколи пробує нас лякати, але їй мало це вдається, принаймні, що стосується мене. (ось, що дійсно може злякати, так це баги, вони є і на момент релізу доволі багато).
Основний квест можна охарактеризувати, як детективний, а саме пошуки таємничого незнайомця, який може знати більше про те, що сталося і чи можна якось повернути все назад. Що стосується інших квестів, бо значна їх частка закінчується на самому цікавому місці і далі думай, чи це так задумано, чи розробники просто не встигли доробити їх до релізу. Але радує, що гравців тут не вважають повними ідіотами і не водять за ручку тикаючи інформацію в лице.

Редактор персонажу і рольова частина

В головному меню гри нам пропонують вибрати, як саме ми будемо стартувати. Можна обрати готового вже повністю налаштованого персонажа, а можна з нуля створити нового.

Створення з нуля починається з вибору статі вашого персонажа. Стать має не останнє значення, наприклад якщо місцевим повіям не дуже принципово, то у випадку з іншими персонажами це може вплинути на їх ставлення до персонажу і звісно реплік в діалогах.

Далі йде важлива опція вік:

- молодий персонаж отримає +1 до одної з рис (сила, спритність, увага), але і отримає на кілька очок навичок менше;
- зрілий персонаж не отримує ніяких бонусів, але і не буде мати штрафів;
- старий персонаж отримує на вибір -1 до сили, спритності чи уваги, але за це отримає на 2 очок навичок більше.

Наступним нам треба вибрати типаж персонажа. На вибір нам дають: аристократа, артиста, детектива, дослідника, окультиста, злочинця, вченого і солдата.

Після вибору типажу треба ще обрати наше минуле, в кожного з типів своє минуле, зі своїми плюсами і мінусами. І саме від типу і вашого минулого буде залежите, які риси і навички нам потрібно буде вкачувати в першу чергу.

Світогляд теж буде мати важливе значення, на вибір в нас є гуманіст, матеріаліст, нігіліст, віруючий, раціоналіст, езотерик. Якщо ми будемо відігрувати обраний нами світогляд, то зможемо халявно відновлювати очки свідомості, на якій багато зав’язано.

І на останок оберемо зовнішність нашому персонажу (просто картинка в профіль), дамо ім’я і зробимо розподіл під наші потреби очок навичок і рис.

Крім талантів і особливостей (які можна отримати як прокачуючись, так і виконавши певні дії в грі) з часом в нас накопичуються і очки відчаю, на які ми будем прокачувати погані особливості, які нам дають різні дебафи чи збільшують шанси на різні речі.
Рольовій складовій гри можна сміло поаплодувати. У Cultic Games вийшла доволі хардкорна ролівка в традиціях перших Fallout і вона дійсно спонукає по-справжньому відігравати роль нашого створеного персонажа. Нашому герою можна вибрати не тільки звичні характеристики на кшталт сили, спритності і інтелекту, але і також стать, типаж, вік, минуле і навіть світогляд.

В нас є дві основні шкали:

- шкала здоров’я, (яку можна заповнити відпочинком, різними препаратами і тд.) відповідає за життя нашого персонажа і його партії (між іншим якщо ваш компаньйон помре в бою, то це все для нього);
- і є шкала свідомості, яка відповідає за те, щоб в нас не в кінець поїхала криша, хоча здавалося б куда ж гірше, але гірше може бути (відновити її можна відіграванням своєї ролі, відпочинком, у повій за сигарети, різними препаратами, але якщо часто їх використовуєте, то можете стати залежними).

Діалогів багато і написані вони в цілому доволі непогано. Варіантів проходження тих чи інших квестів теж хватає, наприклад нам потрібно попасти в кімнату в готелі, але вона зайнята:

- ми можемо зайти в сусідній номер, викликати духа (якщо є для цього навички) і натравити його на людей в сусідньому номері;
- можемо просто вговорити їх звідти забратись (якщо прокачані балачки);
- а можемо взагалі їх вбити, але гра такий спосіб не винагороджує, бо ворогів завжди багато, а боєприпасів і іншого необхідного мало.

Варіативність теж присутня, відігрування доброго чи злого персонажа будуть різнитись і тому перепройти гру кілька раз щоб глянути, а що буде якщо зробити це чи це, має сенс.

Наше паті і нпс

В Stygian є кілька потенційних партнерів для нашої паті, всі вони різні і зі своїми тараканами в голові. Хтось безсмертний, хтось не їсть і хто знає за рахунок чого живе, а для когось ще 18 ст.. Їх можна екіпірувати зброєю, ліками і іншим, а також з рівнем прокачувати. Періодично з ними будуть виникати різні діалоги, але на жаль певною мірою розвинути з ними відносини чи взагалі якось їх розкрити не можна.

Також є і тимчасові партнери, яких можна найняти за місцеву валюту, а саме сигарети. Їм не можна екіпірувати зброю чи інші речі, але додаткова сила в боях не буде лишньою.
Покрокові бої, зброя та система збережень

Всі бої в грі покрокові, вам дають певну кількість очок на хід, скільки їх буде залежить від вашої прокачки і бафів чи дебафів від різних препаратів, талісманів, артефактів, технологічних предметів зі старого світу і одягу.

Зброї багато, є як вогнепальна (пістолети, рушниці, дробовики, снайперські гвинтівки, автомати), так і холодна зброя (бити, сокири, молоти, ножі, мачете, мечі, кинджали). Зброя може одночасно і бути артефактом і давати якийсь бонус, але всі артефакти крім бонусів мають і дебафи, такі собі прокляття, які можуть бути незначними, а можуть і доволі небезпечними (додатковий шанс на кровотечу може сильно зашкодити в бою).
Зберегтися в грі можна в будь-який момент, крім бою, але щоб це зробити ви маєте і вийти одночасно з гри, в суміші разом з багами це робить і без того складне проходження ще більш хардкорним. Зберігшись і вийшовши з гри при наступному її завантаженні можуть пропасти трупи з лутом, пропасти нпс чи діалоги з ними.

Крафт і виживання

В грі є система крафту, можна зкрафтити шприци з ліками і інші лікарські і не дуже засоби, також можна зробити патрони і різну зброю чи одежу (наприклад захисний костюм від шкідливого впливу середовища). Щось можна зробити прямо в інвентарі, якщо звісно є всі компоненти, а для чогось потрібно шукати станки, лабораторії і тд.
І куди ж без виживання, хоча можна було спокійно і без нього обійтися. Для відпочинку і не тільки потрібні припаси, їх можна знайти, як по ходу гри, так і купити за сигарети в місцевих торгашів.

Підсумок

Гра вартує вашої уваги, але баги, погано розкриті персонажі і наша партія та фінал сильно підгладжують позитивне враження від гри. Також, що стосується мене, то ще і вибішувала система збережень, навіщо для збереження гри з неї постійно виходити в головне меню? Надіюсь з часом це перероблять і звісно виправлять основну масу багів, а поки гру за повну ціну можу рекомендувати тільки шанувальникам всесвіту Лавкрафта, а просто шанувальникам ролівок краще очікувати знижок і може до цього часу гру доведуть до блиску.

Гра отримала непогані оцінки:

- в steam, на момент написання цього відгуку, 60% позитивних відгуків;
- а на metacritic 82/100 від преси і 79/100 від простих користувачів.

Consortium: The Tower – це пригодницька рольова гра (хоч і з нюансами), яка на повну використовує «Immersive Sim» і руйнує звичну нам «четверту стіну». Розроблена гра була маленькою канадською студією Interdimensional Games і є прямим продовженням гри Consortium, а також являє собою другою грою з запланованої трилогії. Гроші були зібрані через сервіс Fig, оскільки збір через звичний вже всім Kickstarter не зміг досягти необхідної суми.

Події всесвіту «Consortium» відбуваються в далекому майбутньому. Наднова технологія дозволила перенести нашу свідомість в просторі та часі в тіло Слона 6, який тільки недавно отримав призначення оперативником в миротворчій організації «Консорціум» на борту суперсучасного літака «Zenlil».

І саме тут починає руйнуватись «четверта стіна», бо по суті ми будем відігравати роль не когось там, а самого себе. Звісно можна пробувати косити під Слона 6, але гра і дозволяє цього не робити, наприклад ми можемо всім оточуючим розказувати, що ми не цього всесвіту та часу, одні подумають, що ви над ними глузуєте, інші, що в вас не все добре з головою, а ще інші повірять вам та проведуть ряд тестів, які підтвердять ваші слова. Тобто простір для маневру в нас більш ніж широкий. В цій частині долався голос, який знає хто ми та звідки ми.

Гра поділяється на дві частин:

- Розмови з варіантами відповідей, які дозволять нам отримати масу необхідної та цікавої інформації, а також покращити або погіршити відносини з командою «Zenlil» та іншими нпс;
- Сам геймплей, який дозволяє нам переміщатися по локаціям та за допомогою зброї або стелсу нейтралізувати загрози та виконувати поставлені нам завдання.

Арсенал зброї, екіпіровки та різних ґаджетів не дуже великий, але достатній, щоб ефективно досягати своїх цілей. В грі є кілька видів зброї: автоматична та лазерна. Кожна має свою ефективність проти певних типів ворогів. Також має кілька видів костюмів, ожин нам дозволить літати, інший добре себе проявить в бою. Також не обійшлося від такого собі рентгенівського бачення кріс стіни, воно нам допоможе добре оцінити оперативну обстановку, вказавши скільки ворогів поблизу і де саме вони, але на нього затрачається енергія, тому постійно тримати його включеним не вийде.

З минулої частина можна перенести збереження з нашими рішеннями та статої відносин з різними нпс. Зберігатись коли забажаємо не вийде, зберегтись можна тільки в чітко відведених безпечних зонах. Вже так звичного всім автовідновлення здоров’я та броні теж немає, лікуватись і відновлювати броню доведеться вручну витрачаючи на це певну кількість енергії. Яку можна отримувати переробляючи різні підручні речі (ящики, столи, тарілки, лампи і тд.).

Гра дозволяє грати агресивно і знищувати всіх і все на вашому шляху грубою силою та зброєю, але готуйтесь, це не так вже і легко, вороги теж не промах і їх дуже багато. Але при жорсткій грі вас можуть вигнати з організації «Консорціум», бо холоднокровні масові вбивства не їх манері. Тому кращий варіант – це стелс, тобто випасати ворогів і по тихому їх нейтралізувати. Але і у першому випадку гра не закінчиться, просто допомагати нам тепер стане таємничий голос, який ми чуємо на початку Consortium The Tower.

Гра все ще перебуває в ранньому доступі в Steam, тому багато речей будуть ще допрацьовані та перероблені, але і зараз вона досить стабільна та має не так багато багів.

Отже, можна сказати у підсумку, що гра варта вашої уваги, якщо ви любите любите цікаві ролівки (бо варіативності, варіантів проходження та шляхів досягнення ваших цілей тут повно і ваші вибори можуть вам аукнутись, як зразу, так і в далекій перспективі) та якісний «Immersive Sim», якого так мало залишилося в наш час.

Middle-earth: Shadow of War - це ще одна гра по знаменитому всесвіту "Середзем'я". Розробила гру студія Monolith під наглядом WB Games.

Головною фішкою Shadow of War, як і попередньої гри Shadow of Mordor, є система "Nemesis". Nemesis - це революційна система, яка дозволяє процедурно генерувати контент (а саме капітанів орків) і кожне ваше наступне проходження буде давати вам інший ігровой досвід.

Наприклад:

- ви програли (так, програвши ви не помрете, бо ви і так ходячий труп, що тільки живете завдяки новому перстеню влади і Келебрімбору) в бою одному з таких орочих капітав і це далу йому можливість перейти на вищий рівень та просунуло його вище в орочій ієрархії;

- або не змогли добити і він зміг втекти, але ви встигли відрубати йому одну з кінцівок і через деякий час він повернеться вже з протезом;

- чи нанесли йому сильні опіки і наступного разу він вже повернеться зі стійкістю до вогню;

- а можете і не вбивати, а завербувати до себе в армію, але колись він може вас і зрадити (а може і не зраджувати);

- і тд.

Основні події Shadow of War відбуваються вже в Мордорі, грати і далі будемо за рейнджера Таліона та легендарного ельфійського коваля Келебрімбора. Основними цілями гри виступають: захоплення Мордору, а саме його фортець, та помста Саурону (новий перстень влади, який ви скували, вам в цьому допоможе).

Також вашому персонажу доступне різне спорядження (воно має свої характеристики та свій зовнішній вигляд): броня, мечі, перстні. Нове спорядження ви можете дістати з вбитих вами ворогів або отримати за виконання певних дій в грі. Найбільш хороше легендарне спорядження дістати буде важко, один із методів полягає у вбивстві ворожих правителів фортець.

Ви можете зібрати свою армію та напасти в лоб на добре укріплену фортецю з сильним гарнізоном, а може спочатку вбити ворожих командирів, тим самим посіяти смуту у ворожі ряди та обезголовити їх командування. Штурм відбувається поетапно: проламали стіну, захопили основні точки, вбили ворожого правителя. Після цього на місце вбитого вами правителя фортеці, вам потрібно буде поставити вже одного зі своїх соратників орків, обирати потрібно розумно, бо якщо він вас зрадить, то ви втратите фортецю і її потрібно буде наново відбивати.

Основна ж сюжетна компанія, більше нагадує просто набір квестів, хоча і добре поставлених та зрежисованих.

У підсумку можна сказати, що у розробників вийшла одна з кращих ігор по всесвіту "Середзем'я". Система "Nemesis" еволюціонувала та стала ще кращою і немає аналогів у свому роді в ігровій індустрії, дуже жаль, що її так і ніхто не підхопив з інших розробників. Middle-earth: Shadow of War - це безперечно хороше продовження Shadow of Mordor, а завдяки "Nemesis" вона сильно виділяється і як гра, всяко рекомендую гру та очікую наступної частини.

Imperator: Rome - це ще одна чудова гра від студії Paradox, яка прекрасно себе зарекомендували на ринку глобальних стратегій. Гра представляє з себе суміш механік Europa Universalis 4 і Crusader Kings 2, хоче дещо є і від Victoria 2. В цьому сетингу студія вже працювала, створивши чудову Europa Universalis: Rome, але все ж вона мало її нагадує. Чудовий дизайн, хороша картинка і музичний супровід та звісно суміш з самих різних добре пропрацьованих механік роблять Imperator: Rome справжньою знахідкою для гравців, які люблять епоху давнього Риму. Хоча без мінусів не обійшлось, гра дуже вимоглива до заліза, а точніше процесора, можливо з часом це допрацюють, але зараз велика кількість провінцій, юнітів та міст сильно по ньому б'ють. Як і всі ігри від Paradox ця гра ще довго буде підтримуватись і доповнюватись новим якісним контентом, хоча і того, що зараз є вам хватить на сотні годин.
Однозначно рекомендую до купівлі всім шанувальникам ігор від Paradox, а також просто любетелям якісних глобальних стратегій.
"Carthago delenda est"

Anno 1800 - це економічні стратегії Ubisoft. Вона легка в освоєнні і привітна до нових гравців, тобто якщо ви ще якимось дивовижним чином не знайомі з серією Anno, то почати з Anno 1800 буде хороше рішення.
Серія Anno завжди була особливою, практично всі її ігри заслуговують самих високих оцінок і уваги любителів економічних стратегій. Anno 1800 не стала виключеням, тут нас очікує не тільки глибоке пропрацювання економіки гри, а і дуже красива і соковита картинка, як для стратегії, чудовий музичний супровід, оригінальні дизайнерські рішення.
Гра розділена на дві частини: старий світ і новий світ. І в кожній з них ігролад достатньо сильно відрізняється.
Із муніс хіба тільки сюжетна компанія (хоча вона і непогана), але для стратегій це не основне.

The Council - це не проривна гра чи нове слово в жанрі інтерактивного кіно, але хороша комбінація адвенчури і рольових елементів зробили свою справу. Звісно, що не все розробникам вдалося реалізувати нормально і в повній мірі, з технічної сторони особливо багато печалі, зате геймплейно практично все вдало. Ми тут дійсно маємо влив на сюжет і наші вибори мають значення і наслідки, багато несподіваних поворотів (як в хорошому сенсі, так і не дуже). Єдиним значним недоліком, який важко ігнорувати, став дуже короткий та в'ялий 5-й епізод і повністю злитий фінал (всі з можливих кінцівок дуже посередні). Чудовий початок (1-2 епізоди), нормальна, хоч і місцями спірна середина (3-4 епізоди) і повністю злитий фінал (5 епізод). Але загалом, якщо сумувати всі епізоди разом, гра варта уваги.

Divinity: Original Sin 2 - це творіння дивовижних розробників і людей з Larian Studios. Без перебільшення можна сказати, що ця гра їх вершина ігротворення в жанрі рольових ігор (принаймні на даний момент). Вони не просто взяли все хороше з Divinity: Original Sin, а і ввели в нову гру багато нових та цікавих механік.
Чого лише варте велике різноманіття класів і ігрових рас. Цікаві квести, які можна проходити двома, трьома, а інколи і чотирма чи п'ятьма способами. Персонажі, у кожного з яких свої таргани (а інколи і демони, в прямому сенсі) в голові. Чудовий музичний супровід і просто божественний арт.
Тобто, якщо бути коротко, то Divinity: Original Sin 2 це подія великого масштабу і значення не тільки для рольових ігор, а і в цілому для всього ігровсесвіту. Такі ігри виходять не часто, тому не варто їх пропускати.

Ну ось нарешті і відбувся реліз довгоочікуваної Torment: Tides of Numenera, після 4 років розробки і майже року в дочасному доступі. Я не грав оригінального Planescape: Torment, тому щось сказати про їх подібність (або навпаки) нічого не можу. Якщо коротко, то компанія inXile Entertainment вкотре змогла випустити якісний продукт. Чому?

Переваги:
Цікавий сюжет;
Колоритні персонажі;
Квести, які можна пройти кількома способами;
Висока реграбельність;
Можливість уникнути більшість боїв;
Хороший музичний супровід;
Ну і не можна не похвалити художників.

Недоліки:
Великий обсяг тексту, який не завжди цікаво читати;
Загалом вся друга половина гри суцільний мінус.