Вони були домінуючими хижаками пізнього пермського періоду. Вони були теплокровними, прудкими і вкритими шерстю. Вони були настільки схожими на нас – ссавців, що невідомо якою була б подальша еволюція, якби не їх вимирання. Ґорґонопсії зникли вкінці палеозойської ери…

Ґорґонопсії (Gorgonopsia Seeley, 1895) – це підряд хижих Звірозубих (Theriodontia Owen, 1876) предків ссавців, що належить до ряду Терапсид (Therapsida Broom, 1905). Це були древні звіроподібні тварини із характерною для ссавців диференційованою зубною системою. Характерною рисою Ґорґонопсій була наявність шаблевидних ікол, таких як шаблезубих кішок, що з’явились лише через 180 млн. років…

То ж чому зникли успішні хижаки з високою різноманітністю? Ґорґонопсії вимерли приблизно 250 млн. років тому. В цей час також вимерло ще 95 % всіх живих істот! В Сибіру під шаром снігу і льоду було знайдено вченими тисячі і тисячі квадратних метрів лави. Ні один з сучасних вулканів не може викинути таку кількість лави. Тут лава виливалась із тріщин, а не з жерла, таке виверження називається базальтовим виверженням. З середини Землі лава піднімається і тиском прориває земну кору, внаслідок чого утворюються тріщини, і лава виливається у великій кількості. Це виверження продовжувалось майже 100 тисяч років, викинувши мільйони кубометрів лави. Таке виверження можна порівняти, хіба з виверженням вулкана Кракатау, але на відміну від Кракатау воно було в 150 тис. раз потужнішим, що стало глобальною катастрофою. Свого часу, в 1783 році, внаслідок виверження вулкану Лакі в Ісландії лавою було вкрило 800 квадратних кілометрів суші, але наслідки від нього були набагато більшими. Було досліджено, що під час цього виверження в атмосферу було викинуто велика кількість оксидів сірки, яка в атмосфері зв’язувалась з водою утворюючи сульфатну кислоту. Почали випадати кислотні дощі. Оксидів сірки в атмосфері було в 10 разів понад норму, а піднявшись у стратосферу вони утворили тонкий шар, який відбивав сонячне світло і спричинив похолодання.