Recent reviews by |12.Iftr| Pvt. Kitsune

Грав трохи у цю гру на телефоні меншого брата років 8 тому, якшо не більше. Класні часи були. Радий, шо ця гра не загнулась, хоч і перетворилась на донатну помийку в стилі контра сіті, з купою косметичної хуйні та імбової зброї за реал бабос, з якої навіть останній рак пєтушаритиме усіх на мапі. Але режим пісочниці непоганий, хоч і зайнятись мало є чим.
ВИМАГАЄМО БІЛЬШЕ ГЕЛІКОПТЕРІВ!
Пей ту він колосальний, шо вище рівень, то сильніше це відчуваєш. Усьо як Орвел писав - усі тварини рівні, але деякі рівніші. Більшість карт просто вкрадені з інших відомих ігор типу контри чи калди, просто перейменовані і трохи перероблені. Кампанія... Ну таке, якісь копійочки заробить і шоб не зовсім сумно було
6 піксельганів з 12.

Хто б міг подумати, скільки ігор і модів породила перша і друга халф лайф. Додік один з них.
Люди все ще грають, спілкуються. Та і грається непогано: стрільба відчувається жваво як для ігор тих часів, усі кричать, кулі свистять, бумери сміються в мікро - оце атмосфера. Потужно.
12 ударів прикладом з 12

Найперша частина з трилогії, в яку я пограв, через те, що налажав зі встановленням XD.
Найвідполірованіша, найгарніша, найлегша, найатмосферніша частина з трилогії. Гра, котра виросла на виправлених помилках минулих частин. Не треба обшукувати трупи, щоб дізнатись інфу про схованки, не треба шукати флешки, котрих немає. Усе легенько, ненапряжно, потихеньку. Нова графіка, ембіент, механіки, котрі спрощують життя. Купа зброї в схованках, можливість замовити унікальні зразки зброї, сталкери-провідники, новий детектор - усе потужно. Ще й до купи можливість фріплею. Прип'ять найбільше вражає атмосферою, хоч у грі ігровою зоною є лише невелика частина міста. Ембіент в купі з мутантами і ворогами, котрі вичікують тебе десь в кущах - це шось з чимось. Мутанти спавняться навіть біля баз сталкерів, особливо, якщо ти довго не був на цій локації, тому зайнятись є чим. Велика кількість коштовної зброї і солідні нагороди за виконані завдання дозволяють на старті грі заробити солідний капітал, але економіка частково балансується унікальними видами зброї та крутими костюмами, які дорогі в ціні та експлуатації. Непоганий сюжет (погодьтесь, вояки вперше наші друзі, це вже потужно), локацій менше, але вони стали насиченіші, а квести переплетенішими. Доопрацювали систему репутації. Тепер є сенс розмовляти з нпс, окрім як для того щоб продати надлишки чи попросити провести кудись - вони можуть поділитись наводкою на роботодавця, підказати, де шукати артефакти, розказати останні новини - себто події, до яких гравець був так чи інакше причетний. А інколи просто хочеться сісти біля багаття і послухати анекдоти чи як нпс бринькає на гітарі. Ти не бігаєш під вогнем і не шукаєш на останньому диханні антирад чи бинт чи набої як в попередніх двох частинах - ти потихеньку бродиш округами, насолоджуючись відносно спокійною округою. Просто і не напряжно рубиш кеш. Прекрасна гра і прекрасна платформа для модів. Кінцівка викликає відчуття невеликого полегшення, те, як саме вона створена формує відчуття крапки в цій історії. Пісня після кінцівки підібрана вдало, я за свій 10-річний досвід сталкерства заслухав її до дірок. досі пам'ятаю слова. Отако.
Батько й мати були в Прип'яті до аварії. Казали, шо там було круто. А в районі Янова був великий базар. Та-а...
12 пачок "Барвінку" з 12.

Шкібідіні 1,5 фпсіні, оптімізейшн-хуейшен.
Йшов по школі, вийшов на двір - вмер. Передоз сіллю. Звичайний день в Переяслові, хулі.
Гарна задумка. але погана оптимізація. І нпс. Ресурсів розкидано якось забагато по карті, єбашив усіх сіллю на похуях. Отко. Але для першої гри, чисто під пивас увечері - піде, чого ні

Мила проста гра. Багато риби, тому є грінд, але я отримав цю гру на дурняк.
9 синіх лобстерів з 12

Незліченну кількість годин провів я в піратці, й 6-ий десяток в стімі. Багато хто називаю цю частину найкращою з усієї трилогії. Я не погоджуюсь з цим.
Чисте небо це атмосферна стрілялка. Атмосфера посилюється, коли граєш з українською озвучкою. Я можу зрозуміти, чому ♥♥♥♥♥ так сильно бадається за сталкер - ці гнилі хрущовки, розйобані дороги, іржаві буханки - геть усе як в рідних мухосрансках.
Сюжет. Біс його знає, начорта він тобі здався, але я в чужі справи не лізу, як казав класик. Він тримається на багатьох умовностях, доброму слові та синій ізострічці. Сюжет ніколи не був сильною стороною трилогії, будьмо чесні. Є враження, наче сюжет порізали, і з самого початку планувалося більше.
В ЧН нарешті ввели не тільки ремонт, а й поліпшення спорядження та зброї, а артефакти вже не валяються пачками під ногами - їх треба шукати в аномаліях та з детектором, та й у ціні вони виросли. Якшо ти хочеш підтримувати свій дорогий арсенал у гарному стані, то одним виконанням завдань ти затрати не відіб'єш. Така система це плюс. Але флешки це пізда, оскільки гра дуже забагована, тому чесним шляхом деякі флешки ти ніяк не отримаєш. Або скачуєш моди, або сам крутиш ігрові налаштування, якшо петраєш у цьому. Одна з флешок взагалі спавниться в тайнику у затопленій частині підземель, ноукліпу як такого немає у грі - є деморекрд, але він працює трохи інакше. І от ♥♥♥ тобі, але флешка. Якби не неочікуванний напад перфекціоніста і не солідна вартість кожної флешки чорта б з два я їх шукав. Тайники, як і в попередній частині спавняться у величезній кількості, до середини гри ти їх лутатимеш хіба з крайньої необхідності, або з цікавості. За це проходження я залутав їх під 200 штук, але припускаю, що їх загалом набагато більше. Якшо ти не знайшов координати нички - не заглядай у ничку, бо там нічого немає. Цю дебільнувату систему виправили у наступній частині.
Війна угруповань - задумка прекрасна, але недороблена. Через те шо малий я накосячив зі встановленням, на комп встановилась тільки остання частина - ПП, тому й знайомитись зі світом стулкера я почав саме з неї. Тоді, словом, інтернет був не у всіх, а ігри поширювались через диски - такі білі блискучі пластикові кружальця; ти їх в капутер вставляв і пішлооо. Інтересні часи були. Так от, дивлячись, як гризеться Воля з Лолгом на Янові, я дуже хотів взяти в цьому участь.
Точки самому захоплювать не можна. Це ніяк не передбачено. Ти йдеш, вбиваєш всіх на точці і чекаєш поки на неї прийдуть твої союзники. Якшо вони здохли десь по дорозі, то чекай ще мільйон років, поки вони заспавняться і дойдуть. Зате загони супротивників спавняться як гриби після дощу - вочевидь, повністю знищити вороже угрупування неможливо - я пробував, але поки ти вбиваєш їх в одному кінці локи і біжиш на інший, вони вже винесли твої точки і відреспавнились у вдвічі більшій кількості, ще заспавнились на своїй базі, бо там нікого з союзників не було. А по документам база взята, і нагорода за це забрана. Це все в'ялий суходроч, як каже мій друг, і я з ним погоджуюсь.
В цій частині розробники захотіли погратись з псі-випромінюванням і наклепали аномалій, а толкового захисту - ні. Зате в наступній частині все навпаки - і табли є, і багато апгрейдів, але аномалій таких - мало. Простіше йти в той котел за артефактами, ніж в рубець. Та і платять за завдання пристойно, тому у фінальній частині трилогії ти менше усього відчуваєш себе дешевою робочою силою.
Графон покращився, накотили новий ембіенс. Потужно, доколупаться немає до чого.
Виніс гелікоптера з однієї кулеметної стрічки, навіть трохи залишилось. Кулемет хоч і важезний, але річ крута. Накотив собі покращене небо і освітлення, і вепонпак з оригінальною, але правозатворною зброєю, який дозволяє цілитись з кулемета. Потужно. З минулої частини залишився слот суто під пістолет - але вони як були горохострілами, так і лишилися ними. Шкода біг бена немає з попередньої частини.
Я ще міг би розписати за алегорії, референси на соціально-політичну ситуацію в Україні тих років, але не буду. Я втомивсі, босе, та й воно вам на ♥♥♥ не треба.
За старою традицією перепроходження ЧН фінальну сцену я просто скіпаю, бо то забагований суходроч - то монолітівці гранатами задрочать, то через баг Стрілець заспавниться під теплотрасою, при чому демедж по ньому не проходить. Отаке. Але ознайомиться з таким треба, це ж класика, знати треба.
9 гранат у пику з 12

Три роки тому пройшов піратку. Все йшло плавно і стабільно - я стабільно дупля не відбивав за сюжет, думав, що ближче до кінця мене ткнуть мордочкою і все стане на свої місця. так було завжди. Але не цього разу. Раптом наче нізвідки виліз чоловік в традиційній червоній вишиванці чернігерської області і почав заливати хату бензином. Для того, щоб уловити сюжет, треба копати. Треба досліджувати світ і аналізувати не тільки власні дії, а й дії інших, події, оскільки все взаємопов'язано. Не дарма був введений персонаж-журналіст - в процесі розбору сюжетних польотів гравець сам стає журналістом на півставки. Мотивація головного протагоніста - харизматичного торговця зброєю Шакала - пізнається саме так. Він повністю відповідає своїй кличці - обережний і хитрий. Бо поки леви виясняють стосунки, шакали наздоганяють антилоп. Шакал, як і головний герой (найманець), живе війною, і це та рушійна сила, яка задає тон усій грі. Не стільки важливо, скільки тобі заплатять чи яку саме роботу ти виконаєш - в процесі ти багато настріляєшся. Арсенал зброї вражає, механіка стрільби непогана. ШІ вміє не тільки стріляти і кидати гранати, як в більшості шутерах, а й обходити, ховатися в кущах, придушувати вогнем, прострілювати сліпі зони. ШІ панікує, коли багато з його товаришів полягли, і за звуком ти вираховуєш його місцезнаходження. Як загнана тварина, ШІ б'ється до останнього. Другий фар край навчив мене боятись двох речей - кущів та звуку автомобіля, що проїзджає повз. Війна стала сенсом і головного героя також.
Війна моя Батьківщина
Стелс є, але він в рази менш поблажливий, ніж в наступній частині, грає дає абсолютну свободу дій - ти сам обираєш, як ти виконаєш завдання, головне це результат. Механіка зносу зброї додає перестрілкам пікантності - не передати словами спектр емоцій, коли ти потрапив в засідку, тебе придушують вогнем, ти виходиш з-за укриття, щоб зробити постріл, і в цей момент в тебе клинить зброя. Помазаніє по всьому лицю, алилуя.
Графіка... На ультрах тягнуло близько 30 кадрів, інколи більше, інколи менше, але фільтр - таке собі рішення. Після третього фолича і ню вегасу такі речі задовбують. Мій старий системник і другу халву не тягнув. Я навчився цінувати те, що маю.
Блок-пости не зачищаються назавжди, як в наступних частинах, і це набридає, бо коли ти їздиш з одного кінця мапи в інший, 5-7 блок-постів однакових з технічної точки зору відчуваються як штучна перепона. Це було виправлено в наступній частині, як і радіо в авто.
Фар край 2 це не про тактикульні штуки чи пафосних лиходіїв з помпезними кат-сценами. Ти приходиш, слухаєш брифінг, береш завдання і відправляєшся його виконувати. Не важливо, чи ти вб'єш торговця наркотиками чи знищиш виробництво ліків від малярії - над моральністю своїх вчинків ти роздумуєш сам, решті давно байдуже на моральний аспект питання. Система економіки заохочує тебе досліджувати світ і братися за будь-яку завдання, оскільки інакше всю у тебе не вистачить грошей придбати всю зброю та поліпшення в магазині. Ти завжди у дефіциті коштів, а де попит - там і пропозиція.
Африка у другому фар краї виглядає як зламаний годинник, стрілки якого показують давно минулий час. Маєтки колоністів, перетворені на штаб-квартири, заметені піском давно не працюючі залізниці, розграбовані шахти, арсенал зброї, котрий був колись давно списаний, а зараз повернувся до роботи завдяки громадянській війни - Африка це застигла у часі перлина, цивілізаційне звалище різних епох, культур та цінностей, серед яких кожен намагається вижити у звичний для нього спосіб.У Африки порівняно мало власне африканських, специфічних, відмінних рис - це і робить її відмінною і самобутньою. Сумно, але у порівняння можна привести Україну після розвалу СРСР - маленький шматочок мертвої, колись величезної імперії, без чіткого бачення майбутнього ми дрейфували у морі невизначеності, з гігантськими складами зброї у власності, потребу в яких ми довгий час не усвідомлювали.
"Двоє дивляться в калюжу..."
Чи варто купувати гру? Так. Навіть якщо шутери для вас - це піф-паф з тіктоком на фоні. Кожен знайде тут щось своє. Це робить фар край 2 гарною грою.
10,5 пляшок з водою з 12

Потужно. Майк Полуниця ніколи не розчаровує

За млинці і милих демониць - рекомендую.
А за фінального боса в екземьнйкері... Якшо ви йдете на 100% ачівок без SAM, то ви самі придумаєте, що побажати розробникам. Бо я буквально разів сто здох, поки заучував патерни, частину з яких я так толком і не завчив, то була сліпа удача. Мої пальці досі болять, але всі ачівки у мене. Нашо воно мені - хз, чим вам не доповнення до диплому бакалавра, хих. І ХТО ТАМ ШО ПРО ЗАУЧУВАННЯ ПАТЕРНІВ БОСІВ З ДАРК СОУЛС ЖАРТУВААВ?!
Я втомився, босе

Не знаю, чому така прекрасна гра у вільному доступі. Купив би таку, іграшка гарна