Recent reviews by BOHDANDER

Я просто обожнюю класичні ігри про Гаррі Поттера, а особливо їхні ПК-версії! Це дійсно непогані трьовимірні платформери для свого часу та прям люта й чарівна ностальгія особисто для мене.

Тож очевидно, що мене одразу зацікавила така інді-гра, як “Secret Agent Wizard Boy and the International Crime Syndicate”!

Сюжетна зав'язка “Secret Agent Wizard Boy” максимально проста – головного героя, хлопчика-чарівника у чаклунській школі вербують британські спецслужби Мі6 задля викриття темних справ директора школи на ім'я Ґрамблморт та його причетності до міжнародного кримінального синдикату під назвою S.P.I.D.E.R.

У плані ігрового процесу “Secret Agent Wizard Boy and the International Crime Syndicate” представляє з себе пісочницю, де головним вашим квестом на час релізу в ранньому доступі – є відкриття великих дверей у підземеллі, за якими скоріш за все знаходиться компромат на директора школи. Щоб це зробити, вам треба знайти шість містичних фігур та розмістити їх у таких от нішах навколо дверей. Знайти одну частину цих самих фігур буде в цілому легко, проте з іншою частиною у вас можуть виникнути деякі складноші, бо вас тут ніхто не буде вести за ручку.

Ця гра дає вам реально багато свободи у взаємодії зі своїм світом. Ви можете піти та залізти майже усюди куди забажаєте, вирубити заклинанням або предметом будь-якого персонажа та переміщувати досить велику кількість об’єктів: картин, ящиків, столів, бочок тощо. У всього цього, до речі, є фізика, тож маніпулювати з об'єктами треба вкрай обережно, бо через одне лиш банальне заклинання відштовхування вони можуть просто взяти і вбити вас. Та й взагалі, померти тут можна від багато чого, і багато як.

У “Secret Agent Wizard Boy” головний герой починає свій шлях у понеділок та повинен виконати головне завдання за 7 днів. Наступний день тижня починається після вашої смерті, але весь прогрес та дії зберігаються до того моменту, поки тиждень не закінчиться (благо усі заклинання ви вивчаєте перманентно). Тобто, з натяжкою, “Secret Agent Wizard Boy” можна назвати роуглайком. Ця механіка з початком усього з нуля та втрати прогресу спочатку може перетворити вашу сраку на вогняного краба, але на цьому етапі розвитку гри до подібних умовностей можна звикнути. Також, на особисто мою думку, тут навіть присутні зачатки такого жанру, як “immersive-sim”, що досить прикольно.

Також у “Secret Agent Wizard Boy” є мультиплеєр, який підвищує рівень трешаку до нереальних висот, а також навіть полегшує проходження головного квесту (звичайно якщо ви обрали собі для гри нормальних тіммейтів).

Коротше кажучи, це досить амбіційна гра з реально великим потенціалом, і я дуже сподіваюся, що розробники розкриють його по-максимальному в майбутніх оновленнях!

А взагалі, якщо вас зацікавив мій огляд, то можете глянути його більш розширену версію у форматі відео:

https://youtu.be/g_nXISAXZL8

“Губка Боб Квадратні Штани” – це один з найкультовіших мультсеріалів за усі часи. Популярність цього квадратного героя вилилася у багато кнотенту, мерчу та звичайно ж наших улюблених відеоігор. Якість їх варіювалася, проте однією з найкращих вважається “SpongeBob: Battle for Bikini Bottom” 2003-го року випуску, яка настільки сподобалася гравцям, що стала одним з найбільш продаваних тайтлів на PlayStation 2 та отримала сучасний римейк!

Рекомендую зацінити мій змістовний відео-огляд по цій грі:

https://youtu.be/MGN9eTi_Sj8?si=lEoZyYxMscLcSwRr

“SpongeBob: Battle For Bikini Bottom - Rehydrated” релізнувся 2020 року на усі актуальні платформи та був розроблений студією Purple Lamp. Оригінал ж робили Heavy Iron Studios. Це досить якісна гра, навіть у відриві від франшизи про Губку Боба, де фігурує багато іконічних локацій та персонажів з оригінального мультсеріалу і більшість з них озвучена тими ж самими акторами.
А візуально все це діло виглядає дуже яскраво та барвисто, що лише дивлячись на відео або скріншоти з гри, особисто на моє обличчя налазить усмішка. І, хочу зізнатися, для мене саме “Battle for Bikini Bottom” стала одним з найбільших джерел гарного настрою за останній час у житті.

“SpongeBob: Battle for Bikini Bottom” – це трьовимірний платформер з досить таки різноманітним ігроладом. Чим ж нам тут доведеться займатися? Перш за все та досить таки очевидно – багато стрибати по різним виступам, дахам, частинам рівнів, платформам та навіть деяким ворогам – коротше кажучи займатися основним ґеймплейними елементом у жанрі ігор, до якого відноситься “Битва за Бікіні Боттом”. Також значною частиною її ігрового процесу – є бойова система, бо вам за весь час проходження доведеться побити не одну сотню роботів (ворогів у грі), які тут є кількох видів, які окрім візуальним виглядом відрізняються одне від одного й мувсетом, тактикою та кількістю очків здоров’я. Ну і звичайно ж, бігаючи рівнями ви будете постійно збирати певні collectables’и – без яких, напевно, не обходиться жоден подібний платформер і які необхідні для відкриття нових рівнів та вибивання платини.

Рівні у “Битві за Бікіні Боттом” є дійсно різноманітними як по левел-дизайну, ігроладу та самому візуальному стилю. Також різноманітними є й великодки, яких тут дуже багато, і які є посиланням на культові локації, сцени, образи та меми з оригінального мультсеріалу.

“SpongeBob Battle for Bikini Bottom - Rehydrated” – це хороша, хоч і дещо застаріла в плані ґеймплею гра, а також прекрасний приклад хорошого римейку. Тобто ігролад тут майже не змінений, а в деяких моментах й нормально покращений. А візуально все це діло, звичайно ж доведено до сучасних стандартів. Оновлена версія “Битви за Бікіні Боттом” – це просто ідеальний подарунок для фанатів Губки Боба, бо щось в останній час їх обділили якісними продуктами у цьому всесвіті. І я дуже рекомендую пограти в цю гру й вам, навіть якщо ви знайомі з мультсеріалом поверхнево.

Думаю, що ще більше зацінити “Битву за Бікіні Боттом” вас змотивує наявність повної текстової української локалізації від нашої перекладацької спілки “Муркотливі перекладачі”, де ми намагалися наблизитися до легендарного українського перекладу мультсеріалу, поєднавши все це діло з адаптацією імен вже з сучасного дубляжу:

https://steamproxy.com/sharedfiles/filedetails/?id=3351449690

Що тут сказати, це справжня класика шутерів від третьої особи. Друга частина стала ще більш кінематографічною та візуально дуже крутою для свого року випуску. Однозначно рекомендую до проходження!

Чергова ітерація серії Wolfenstein вкотре дає гравцям в ролі Бі-Джея Блашковіча
виносити нацистських вояк, але вже не тільки у замку Вольфенштайн, а й на різноманітних базах, комплексах, лабораторіях та навіть древніх гробницях.

В плані ігроладу це добротний такий шутер, щоправда дещо хардкорний. Для когось це буде плюсом, а для когось не дуже. Рівні тут зроблені прям реально класно для 2001 року та є досить великі за своїм розміром.

Ростер недругів також досить різноманітний та має досить просунутий ШІ для свого року випуску. Арсенал головного героя також немаленький – тут у нас наявно кілька видів пістолетів, автоматів, снайперок, гранат, карабінів, і все, як у тих ж самих перших “Call of Duty” є у американському та німецькому варіантах, до яких використовуються різні типи патронів.

Як на мене, “Return to Castle Wolfenstein” – це одна з найбільш графонистих ігор для свого року випуску. Зроблений на рушії Id Tech 3 шутер міг порадувати ваше око непоганими текстурами, та різними графічними ефектами, такі як бліки та туман.

Особисто я прям реально рекомендую вам пограти в “Return to Castle Wolfenstein”, якщо ви цього ще не встигли зробити, бо як на мене – це дійсно добре зроблена гра та маст-хев для любителів шутерів, а особливо фанатів серії “Wolfenstein”!

30 років тому, есклюзивно на Apple Macintosh, релізнулася гра “Marathon” від Bungie. Це шутер від першої особи у сай-файному космічному сеттінгу, де окрім вбивання ворогів ви зустрінетеся з іншими речами, завданнями та відкриттями!

Якщо дивитися поверхнево на цю гру, то цілком можна припустити, що ігролад тут схожий на дилогію “Doom". Проте ці тайтли досить відрізняються, і особисто я вважаю, що “Marathon” набагато проривніший за пекельну дилогію від ID Software, а також привніс у ігрову індустрію деякі речі, які наприклад приписують оригінальному “Half-Life”!
Серед них:
- поєднання шутеру, головоломки та платформера;
- кілька типів стрільби у однієї зброї;
- поповнення життів та броні через спеціальні щитки.

У “Marathon” ваш арсенал, що поповнюється з прогресією космічним кораблем, є досить різноманітним: це і пістолет, кулаки, автомат з гранатометом, вогнемет тощо.
До речі, “Marathon” – це один з перших шутерів, де ви маєте можливість тримати в руках дві зброї одночасно.

Вороги, з якими ми воємо, також різноманітні. Вони відрізняються поміж себе як зовнішнім виглядом, расою, класом, так і зброєю й кількістю здоров’я.

Більша частина ворогів належать до раси під назвою Pfhor, проте є й такі, яких перші, по-суті, взяли у рабство!

У "Marathon" можна було дивитися та стріляти не тільки вліво та вправо, а й вгору та вниз. Деяка зброя потребувала піднімати камеру трохи вище для стрільби, бо її снаряди мали вагу, як наприклад гранатомет (за допомогою нього, до речі, можна було робити rocket jump).

Дія гри відбувається на двох космічних кораблях - Marathon та іншопланетному. Рівні у грі є досить різноманітними, великими за розміром та заплутаними. Частково вони дійсно класні, а частково й фруструючі. Все через те, що "Marathon" має досить контроверсійну фішку - зберігатися тут можна виключно на спеціально відведених місцях, слеш, терміналах. І якщо ви помрете далеко від місця збереження - вас просто відкине назад та ваш прогрес загубиться!

На відміну від майже всіх тогочасних шутерів – в “Marathon” ви не проходите абстрактно з’єднані між собою рівні, можливо зі вставками тексту між ними. Тут ігролад тісно переплітається з історією!

На кожній локації ви маєте певну сюжетну місію:
- врятувати якогомога більше цивільних на кораблі;
- замінити зламані елементи системи корабля "Маратон" (на якому й відбувається дія гри);
- або ж відправити на Землю сигнал про інопланетне вторгнення на корабель.

Але про цілі місії вас інформують не одразу по прибуттю на рівень, а поступово через спеціальні термінали, описуючи що конкретно та навіщо вам потрібно зробити – додаючи контекст до ваших дій. Ну а також на цих терміналах розкривається сюжет "Marathon"!

Як би це парадоксально не звучало, але в цьому олдскульному шутері наявний дійсно крутий та детально пропрацьований сюжет. Згідно з сюжетом гри – ви офіцер безпеки, який прибуває до космічного корабля UESC Marathon, що дрейфує на орбіті планети Тау Кита IV.

Під час польоту та навіть зараз "Маратон" обслуговують як звичайні робітники, яких під час подорожі змінилося не одне покоління, так і три штучні інтелекти: Leela, Durandal та Tycho. В основному двоє з них й будуть вести вас сюжетом.

Проте яка ж ціль нашого візиту? Все діло в тому, що на “Маратон” та людську колонію відбулося масштабне вторгнення інопланетян-рабовласників Pfhor разом зі своїми не менш небезпечними кріпаками. Вам доведеться відбити напад недругів та врятувати корабель!

Під час мандрівок космічним кораблем ви будете знаходити комп'ютерні термінали, у яких буде розкриватися як сюжет гри, ваші поточні завдання на рівнях, так і глибокий лор "Marathon".

Наприклад в одному з Терміналів ви можете дізнатися що "Маратон" побудований на базі величезної брили одного з супутників Марса, Деймоса та летів до системи Тау Кита не десять, не двадцять, а понад 300 років!

Сюжет та лор тримали мене у цій грі до самого кінця, і якби не вони, то я б можливо і не пройшов її до кінця!

Ну і варто відзначити що графічно "Marathon" також виглядає досить добре для 1994-го року!

Тут використовувалася технологія динамічного освітлення, через яку, наприклад ви можете підсвічувати собі шлях у повній темряві пострілами зброї.

Ну і також це була одна з перших ігор де нативно працювала мишка!

"Marathon" - це досить революційна гра для свого року як в плані ігроладу, технологій, так і сюжету. Сюди було імплементовано багато механік, які використовуються розробниками й зараз. Сюжет для року свого випуску також зроблений дуже якісно та вражаюче!

А взагалі - рекомендую вам глянути мій відео-огляд цієї гри:
https://youtu.be/GnPoAHVGVNU?si=rvT79ibOhIYO4A1F

Прикольна та динамічна гра з класним візуалом та звуком. Але онлайн мертвий, і це проблема

Особисто мені мод зайшов. Як в плані сюжету, так й самого ігроладу. На деяких кімнатах я, чесно кажучи, тупив, але це не дуже зіпсувало мені враження від Portal Revolution.
Нові механіки (куби, труби) також сподобалися. Фінальний бос-файт взагалі мега-база.
Але ось щодо кінцівки є питання... Я й думаю, що і у вас вони виникнуть після проходження.

До речі, якщо будете проходити мод, то рекомендую вам поставити шикарнючий українізатор від Lost Human
https://steamproxy.com/sharedfiles/filedetails/?id=3142551468

Візуально прикольна гра з доволі гардкорним ігроладом (особисто я перший рівень з разу 6 пройшов)

"Half-Life" 1998 року випуску без всяких сумнівів є шедевром ігрової індустрії та справжньою класикою, що не старіє. Принаймні у плані ігроладу. Єдине, чого сьогодні дійсно не вистачає цій грі – це сучасної графіки.

https://steamproxy.com/steamstore/app/70/HalfLife/

Тому для гравців, і не тільки, досить очевидною була думка, що колись вийде римейк або ремастер гри від Valve. І він таки вийшов, але з ньюансом, бо створили його не розробники оригінальної "Half-Life", а команда фанатів-тире-модоробів "Crowbar Collective". Ім'я йому - "Black Mesa" (хто не зрозумів, це є типу відсиланням до основного місця подій гри).


Перше, що одразу кидається в очі, коли ви починаєте грати у "Black Mesa" – це її графіка, яка для свого року випуску і навіть зараз виглядає досить круто. Тут наявні такі круті графічні ефекти, як горизонтальні бліки від яскравих джерел світла (у стилі Дж. Дж. Абрамса), тіні, шум екрану від радіації (оце так увага до деталей), ну а також круті відображення на воді, які не використовують технологію RTX. Тааак, були колись часи…

Найбільшим фактом, що мене дивує у всьому цьому, є те, що гра, блін, зроблена на рушії "Source". Результат праці розробників можна назвати справжнім технологічним дивом... майже. Бо у "Black Mesa" все ж таки випливають певні досить бісячі особливості цього самого "Source", як наприклад завантаження, завантаження та ще раз завантаження!

Якщо ж казати про ігролад, то він досить схожий на оригінал – тобто це такий самий добротний шутер від першої особи, з якого нові гравці можуть без проблем починати знайомство з серію Half-Life. Стрільба приємна, а сам ігролад – цікавий!

Майже усі рівні, які зустрічаютсья у Black Mesa… очевидно було перероблено, якщо порівнювати з оригіналом.
Десь це було зроблено частково, а десь прям повністю. Були скорочені душні моменти, наприклад в особисто мною ненависній главі “На рейках”, де вам треба їздити на вагонетці по цим нескінченним тунелям. Також було розширено цілі ігрові сегменти та по моїм спостереженням додані деякі нові, що в основному з себе представляють різного роду головоломки, після вирішення яких відкривається прохід до наступної локації або рівня.

"Black Mesa", на відміну від першої "Half-Life", більш пов’язана із наступними іграми Valve. І тут нема чому дивуватися, бо вона вийшла вже після них. Та й у час створення першої частини пригод Гордона Фрімена розробники не знали, що вона стане цілою франшизою. В основному цей звʼязок виконаний за допомогою великодніх яєць, як наприклад чоботи стрибуна з "Portal" на ногах у чорних оперативників.

https://steamproxy.com/steamstore/app/400/Portal/

Також варто наголосити на тому, що сама атмосфера "Black Mesa", більш наближена до другої частини "Half-Life" – тобто вона є більш горорною та трилерною. Тут з’явилося більше темних та відверто стрьомних місць, у яких неочікувана поява ворогів може заставити вас нефігово пересратися під час проходження. Ну і варто сказати, що дизайн гедкрабів та зомбаків тут заснований саме на другій "Халві". З неї сюди перекочував і спринт на костюмі HEV, за допомогою якого можна нормально так спідранити локації гри.

Загалом можна констатувати, що візуальний стиль гри став більш реалістичним та приземленим, локації стали логічнішими, інтер’єри та екстер’єри – правдоподібнішими та схожими на дослідницькі комплекси, у реальність яких можна повірити. Особисто я повірив.


Найбільш знаковою частиною "Black Mesa" є, як би це парадоксально не звучало, головний мінус оригінальної "Half-Life" – інопланетний світ Зен, з якого на Землю, через той самий каскадний резонанс, потрапила місцева флора та фауна . В той час, як в оригіналі цей сегмент гри проходився в середньому за годину, у римейку ж на його проходження доведеться витратити цілих чотири (!). Ну, принаймні так каже інтернет, сам я не заміряв.

У блекмезовському Зені переробили абсолютно усе. Прям реально усе – це і левел дизайн, візуальний стиль, агресивних та не дуже істот, штучний інтелект старих ворогів, ну а також і босів. У "Black Mesa" битви з останніми відбувається більш цікаво та поставлені краще з точки зору ігрової режисури. Наприклад, та ж сама битва з Гонархом триває довше, і щоб перемогти цю тварюку, вам треба буде зробити більше додаткових дій на кількох величезних підлокаціях.

Битва ж із самим Нігілантом також була перероблена, та має більше, так сказати, фаз. На останній з них у вас взагалі починається, мать його, лазерне шоу (нажаль скріншоти сюди прикріпляти не можна, тому просто пошукайти у ютубі) . І шось мені здається, що розробники з ним злегка переборщили. Шкода людей з епілепсією, які будуть грати у цю гру.

З того, що сподобалося особисто мені у Зені – то це більша демонстрація присутності науковців з Чорної Мези. Це наприклад розміщені по цьому світу міні-дослідницькі бази із HEV-костюмами, станціями для їх зарядки, компами тощо. Також окрім них можна знайти й ядерні генератори з пристроями, що аналізують грунт, рослини та живих істот. Особливо сильно мені сподобалися зомбі з гедкрабами на головах. Вони можуть бути як і класичними науковцями, так і дослідниками у HEV костюмах! Очевидно, що вбивати їх буде складніше за науковців та HECU-шників. І це ж блін геніально! Дивно що розробники з "Valve" не додумалися додати таких персонажів у оригінальну "Халву".

Що ж до ігроладу, то найголовнішою зміною є те, що у тутешньому Зені ви нарешті нормально настрибаєтеся на цьому Модулі Довгих Стрибків, який вам видають науковці перед запуском порталу у Прикордонний світ. Тобто розробники з "Crowbar Collective" додали у Зен більше платформних сегментів, а разом з ним багато головоломок, в основному зав’язаних на переправлянні електричної або органічної зенівської енергії.

Якщо казати про бойовий геймплей, то до басейнів з рідиною що вас хілить з оригіналу, додалися й блакитні кристали, що заряджають ваш костюм. На відміну від "Half-Life" збільшилися й загальна кількість ворогів та місць де з ними можна пофайтитися. В деяких моментах гра взагалі перетворюється у якийсь "Doom". Але іноді ці моменти є досить душними (як наприклад високий-превисокий ліфт до покоїв Нігіланта).


"Black Mesa" бере усі ті речі, що нам так подобалися у оригінальний "Half-Life" та реально покращує їх, як ігроладно, так і візуально. Особисто мені здається, що зі своєю задачею розробники з "Crowbar Collective" справилися на 5 з плюсом! По факту, це наочний посібник того, як робляться справжні римейки, які не є банальним переказом один-в-один оригінальної гри просто з покращеною графікою (так-так, "Last of Us", я кажу про тебе) , а чимось більшим.

На мою думку, римейки, окрім ностальгії, повинні пропонувати гравцям щось нове. Бо, по факту, це не просто переробка оригінальних ігор з кращою графікою, а їх переосмислення та адаптація до сучасних реалій. Як приклад можна згадати нещодавні релізи "System Shock" та "Resident Evil 4". Вони буквально зроблені по тому шаблону що й Black Mesa – тобто розробники взяли оригінал, адаптували його під сучасні ігрові тенденції та прикрасили це усе сучасним графічним оформленням.

Якщо ж казати про вердикт, то особисто мені "Black Mesa" дуже сподобалася, і я рекомендую вам пограти в неї! До речі, розширений огляд цієї гри можна знайти на моєму YouTube-каналі. Рекомендую до перегляду :)

https://youtu.be/G8c7kVUh_Og?si=7eCRJvAw_XEkwQ14

Сумнівів нема, "Half-Life 2" дійсно була проривом для свого часу: крута фізика (яка навіть зараз є кращою ніж в деяких сучасних іграх), детальна лицьова анімація, різні графічні ефекти, досить пристойна стрільба та цікавий сюжет - усе це навіть зараз є досить прийнятним.

Але напевно найбільше, що мене розчарувало у другій халфі - це її левел-дизайн. Як на мене він тут на порядок гірше першої частини та доповнень до неї. Якщо подивитися на ранню версію гри (відому як "Half-Life 2 Beta") - можна побачити, що там пропрацювання рівнів було дійсно кращим, та й сама атмосфера була прикольнішою. В деяких моментах локації відчуваються якимись дуже простими та позбавленими деталей. Як приклад - споруди комбайнів та Цитадель - вони виглядають дуже примітивно, містять просту геометрію та напевно невелику кількість полігонів у собі (хоча може це так обумовлено з точки зору Лору). У наступних двох епізодах "Half-Life 2" ситуація значно покращилася. Особливо у другому - там рівні виглядають дійсно класно.

Але я радше рекомендую другу частину пригод Ґордона Фрімена ніж навпаки, бо це непогана гра. І я дуже чекаю, коли Valve анонсують наступну главу цієї франшизи!